Михайло Ханенко: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 45:
У війні з Петром Дорошенком Михайло Ханенко зазнав кількох поразок, зокрема, не зміг взяти [[Кальник (Іллінецький район)|Кальник]] і [[Чигирин]]. Після вторгнення султанської армії, окупації нею [[Поділля]] та [[Бучацький мирний договір|Бучацького]] миру [[1672]] року, Ханенко з частиною родини втік до Речі Посполитої, а майже всі його прибічники перейшли на бік Дорошенка і османів. Навесні [[1673]] Річ Посполита відновлює боротьбу за Правобережжя. Ханенко з"являється тут у квітні, до нього знову переходять тисячі козаків, незадоволених Дорошенком. Але 11 вересня 1673 під стінами [[Києво-Печерська лавра|Києво]]-Печерського монастиря Дорошенко розбив Ханенка.
 
[[1674|і1674]] року, коли війська гетьмана [[Іван Самойлович|Івана Самойловича]] перейшли Дніпро і більшість правобережних полків перейшли на бік лівобережного гетьмана, Ханенко склав булаву, за що був наділений маєтностями на Лівобережній Україні.
 
Але Ханенко не припинив політичної діяльності. Він оселився у [[Козелець|Козельці]] на Чернігівщині, а вже [[1677]]-[[1678]] рр.роках бувйого обвинуваченийзвинуватили у зносинах з Річчю Посполитої. Самойлович, за наказом Москви, тримав його ув'язненим у [[Батурин]]і. Але Ханенку, мабуть, пощастило довести свою невинність, та незабаром він помер. Місце поховання та обставини смерті невідомі.
 
== Вшанування пам'яті ==