Того часу музична культура зазнає значних утисків: повсюдно скорочують штати хорів та їх забезпечення. У церквах забороняють співати духовні концерти (псалми, молитви), що безпосередньо не стосуються служби, забороняють поширені в [[Україна|Україні]] канти й [[колядки]] — те, що органічно увійшло і зрослося з нашим національним богослужінням. [[Ліквідація автономії Гетьманщини|Розтрощену Катериною Україну]] добивали нищенням осередків духовної культури. Найталановитіші українські митці, які не обслуговували режим, а тим паче ті, що служили на прославу своєї Вітчизни, ставали неугодними та небезпечними…
Ведель перейшов працювати у цивільне відомство Олексія Григоровича Теплова, губернатора новоствореної [[Слобідсько-Українська губернія|Слобідсько-Української губернії]]. Теплов у молодості діставздобув прекрасну музичну освіту. Він ставився до Веделя якнайкраще. Композитор продовжував свою музичну діяльність, розпочату при генералові А. Леванідові: керував губернською капелою, був капельмейстером вокального класу у Казенному училищі при Харківському колегіумі, його учні посідали найперші місця у придворній капелі Санкт-Петербурга, Москви та Петербурзьких митрополичих хорах. Диригент Санкт-Петербурзької придворної капели, видатний композитор [[Дмитро Бортнянський]] відгукувався про веделівські вокальні класи як про «музичну академію». Але поступово культурно-мистецьке життя Харкова занепадає. Ліквідовано [[театр]], губернський [[хор]] йі хори у військових частинах, [[симфонічний оркестр|симфонічні оркестри]], виконання творів Веделя у церквах заборонено.
Наприкінці літа [[1798]] Ведель виїхав до [[Київ|Києва]]. Жив у батьківському домі на [[Поділ|Подолі]], працював над новими творами. Написав два концерти: «Боже законопреступници восташа на мя» ([[11 листопада]] 1798) і «Ко Господу всегда скорбіти ми». Виконувалися ці концерти у Київському Братському Богоявленському й [[Софійський собор (Київ)|Софійському]] соборах. Але можливостей застосувати свої здібності Ведель, очевидно, не бачив. Він писав своєму учневі: «Я цілком невлаштований у моїй долі. Ні се ні те, але що робити?»
