Вікіпедія

Доменіко Трезіні: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Bot Gluck (обговорення | внесок)
Боти
19 388 редагувань
м →‎Будівля Дванадцяти колегій і «новий патріарх»: правопис, replaced: торгівельний → торговельний за допомогою AWB
м replaced: В кінці → Наприкінці , 1670 - 1734 → 1670—1734 (3), . → ., дзвінниц → дзвіниц, removed: за допомогою AWB
Рядок 15:
|містобудівні проекти = розпланування Василівського острову, проекти типових дачних ділянок
|реставрація пам'яток =
|нереалізовані проекти =
|наукові праці =
|нагороди =
|Commons =
}}
''' Доменіко Трезіні ''' ( {{lang-it|Dominico Trezzini}} 1670 - 1734 1670—1734) - російський військовий [[інженер]], [[архітектор]], [[садівник]] доби [[бароко]] початку 18 століття. Мав італійське походження, кантон Тессін, Південна Швейцарія, де мешкали італійці.
 
== Етапи дослідження ==
Рядок 35:
Частку документентів про Доменіко Трезіні знайшов М.Корольков. У 1951 р. долю родин з прізвищем Трезіні досліджував швейцарець Йозеф Ерета.
 
В кінціНаприкінці 20 століття тінь Доменіко Трезіні дочекалася і нових [[стаття|статей]], і [[радіопередача|радіопередач]], і [[монографія|монографій]] про архітектора. Але частка документів втрачена назавжди через війни, пожежі і недбальство людей.
 
== Життєпис. В Швейцарії. ==
Рядок 66:
Фортецю будували як головну в імперії. По відвоюванню [[Таллінн]]а, [[Рига|Риги]], замку [[Виборг]] захисні функції фортеці сильно зменшилися. Але гармати фортеці стріляли часто - і на свята, і на роковини перемог, з приводу споруд нових [[вітрильник]]ів, з приводу поховань в родині царя. Незабаром [[каземат]]и фортеці прийняли перших державних злочинців, серед яких і син-втікач царя Петра - Олексій, якого хитрощами виманили з Італії. [[Фортеця]] ставала головною політичною в'язницею імперії.
 
На подвір'ї фортеці розмістили також будівлю [[Сенат]]у, [[Монетний двір]], казарми, будинок коменданта і [[собор]]. Величну дзвінницюдзвіницю Петропавлівського собору створив Доменіко Трезіні. Аби фортецею не вештались зайві, Сенат перевели через канал на площу поряд. У [[1718]] р. Доменіко будував тимчасову споруду для Сенату на Троїцький площі, поряд з [[собор]]ом Св. Трійці, ринком, Гостиним двором і [[аптека|аптекою]]. Деякий час площа була головною у місті.
 
Коли шукали місця для Колегій ( тогочасних міністерств ), знайшли його біля Сенатської будівлі. А в Троїцький церкві відбувся молебен-подяка, коли прийшла довгоочікувана звістка по мирну угоду ( « Ніштадський мир» ) і офіційне закінчення Північної війни. П'ять споруд Колегій зробили площу державною.
Рядок 95:
Перебіг подій спонукав до гонитви за швидким результатом. В Петербурзі людей косили виснажлива праця, нестача їжі, хвороби, морози взимку, важкий побут. Померлих іноземців ховали в тодішньому передмісті біля Сампсоніївської церкви. Вельможних померлих почали ховати у Благовіщенській церкві нового монастиря, яку побудували одною з перших. Згодом виникає і аристократичний [[цвинтар]] під стінами нового монастиря.
 
Повністю комплекс споруд не встигнуть вибудувати ні за життя Петра І, ні за життя ще шести російських [[монарх]]ів. Його будівництво розтягнеться майже на 100 років і стане черговим прикладом довгобуду. Прорахунки при будівництві собору монастиря були такими значними, що він пішов тріщинами. Головний собор монастиря загрожував завалитися і його розібрали до підмурків. В бароковому оточенні Невського монастиря новий Троїцький собор в стилі [[класицизм]] відбудує архітектор [[Старов Іван Єгорович]]( 1744 - 18081744—1808 ). Він закінчив майже сторічну будівельну епопею по створенню монастиря, що стане згодом Олександро-Невською лаврою.
<gallery>
Файл:2-й Лаврский мост и с.-з. башня Лавры.jpg|Кутова північно-західна вежа монастиря
Рядок 122:
| image1 = [http://www.nasledie-rus.ru/podshivka/pics/6602-pictures.php?picture=660209]. |publisher=archi.ru |date= |accessdate=2008-10-26}}
 
По закінченню [[Велика Північна війна|Великої Північної війни]] 1700 - 17211700—1721 рр. військового інженера і архітектора задіяли в побудові цивільних і світських споруд. Серед них - проекти типових дачних ділянок для прибічників царя та державні заклади. За проектами дач від Трезіні свої садибки з садами бароко, парковими [[павільйон]]ами, амбарами для човнів і ставками створили -
 
* Олексій Макаров, кабінет-секретар самого царя
Рядок 132:
Доменіко Трезіні ставав одним з державних, російських посадовців. Згодом архітектор навіть вислужив [[офіцер]]ський чин, що дав йому право на російське дворянство. З січня 1726 року він отримав звання [[полковник]]а фортифікації. І Доменіко Трезіні ( Андрій Якович Трезін ) залишився в Петербурзі назавжди.
 
Проекти типових дачних ділянок награвіювали Олексій Зубов та Олексій Ростовцев. Це трохи скоротило час архітектора по розплануванню ділянок та роз'ясненням новоспеченим володарям, що і як робити відповідно царського регламенту, відповідно царським вимогам. В Петербурзі -&nbsp;— усе робилося за регламентом .
 
Проекти осядуть в приватних [[кабінет]]ах і [[бібліотека]]х володарів, а згодом розійдуться і по містам імперії, осядуть в державних [[архів]]ах. Офорти-копії проектів це убереже від повного знищення, як були знищені [[архітектурна модель|архітектурні моделі]] Доменіко Трезіні, його листування в Росії, його авторські креслення, навіть [[могила]] архітектора.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Доменіко_Трезіні