Відмінності між версіями «Аристократія»

нема опису редагування
Склад, принципи створення вищих [[Органи державної влади|органів державної влади]] та їх співвідношення відрізняються в різних аристократіях. Наприклад, в Спарті влада знаходилась в руках двох [[царі Спарти|царів]], які обирались народними зборами [[герусія|герусії]] (Ради старійшин) та [[ефор]]ів. В Римі члени [[сенат]]у призначались цензором з числа колишніх посадових осіб та представників знатних родин; зі знаті створювались «виборні» магістрати (консули, претори, цензори та еділи). В [[Карфаген]]і реальну владу мали 2 виборних суффети та виборна Рада старійшин. В Новгороді та Пскові міським патриціатом створювалась Рада правителів ({{lang-ru|Совет господ}}).
 
В аристократичній формі правління [[народні збори]] мали дуже невеликі повноваження і відігравали незначну роль. Населення не брало активної участі в державному житті. Вибори мали, в значній мірі, фіктивний характер, а посадові особи були представниками знаті (спіріатів[[Спартіати|спартіатів]] в Спарті, патриціїв в Римі, патриціата в середньовічних республіках).
 
В аристократії, при створенні органів державної влади з вузького кола знаті, сильну тенденцію має принцип [[спадкування]].
6138

редагувань