Органічна хімія: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Відкинуто редагування 178.212.104.201 (обговорення) до зробленого Олег.Н
Sanya3 (обговорення | внесок)
Рядок 29:
У [[1931]] році [[Еріх Хюккель|Хюккель]] застосував [[квантова теорія|квантову теорію]] для пояснення властивостей альтернантних ароматичних вуглеводнів, чим заснував новий напрям в органічній хімії — [[квантова хімія|квантову хімію]]. У [[1933]] році [[Крістофер Інгольд|Інгольд]] провів вивчення [[Хімічна кінетика|кінетики]] [[Реакція заміщення|реакції заміщення]] біля насиченого атома Карбону, що призвело до масштабного вивчення кінетики більшості типів [[органічна реакція|органічних реакцій]].
 
Предметом вивчення були переважно субстанції біологічного походження. Але [[науково-технічний прогрес]] не стояв на місці, і з часом основною матеріальною базою органічної хімії стала [[кам'яновугільна смола]], що виділяється при отриманні [[кокс]]у прожарюванням [[Кам'яне вугілля|кам'яного вугілля]]. Саме на основі переробки [[Кам'яновугільна смола|кам'яновугільної смоли]] вкінці [[19 століття|XIX століття]] виник основний [[основний органічний синтез]]. У 50-60 роках XX століття відбувся перехід основного органічного синтезу на нову базу — [[нафта|нафту]]. Таким чином з'явилася нова галузь хімії — [[нафтохімія]]. Величезний потенціал, який був закладений у нову сировину викликав бум в органічній хімії і [[хімія|хімії]] взагалі. Виникнення та інтенсивний розвиток такої області як [[Хімія полімерів|хімії полімерів]] зобов'язана перш за все нової сировинної бази.
 
Попри те, що сучасна органічна хімія як матеріальну базу і далі використовує сировину біологічного походження і [[Кам'яновугільна смола|кам'яновугільну смолу]], обсяг переробки цих видів хімічної сировини порівняно з переробкою нафти малий. Зміна матеріально-сировинної бази органічної хімії була викликана насамперед можливостями нарощування обсягів виробництва.