Відкрити головне меню

Зміни

м
Відкинуто редагування 124.239.251.2 (обговорення) до зробленого Леонід Панасюк
{{Картка:Колишня країна
*
|native_name = Российская Советская Федеративная Социалистическая Республика
|conventional_long_name = Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка
|common_name = РРФСР
|continent = Європа
|region = Європа
|year_start = 1917
|year_end = 1991
|date_start = 7 листопада 1917
|date_end = 12 грудня 1991
|event_start =
|event1 = В СРСР
|date_event1 = 30 грудня 1922
|event2 =
|date_event2 =
|event3 =
|date_event3 =
|event4 =
|date_event4 =
|event_end =
 
|p1 =Російська Республіка
|flag_p1 =Flag of Russia.svg
 
|s1 =Росія
|flag_s1 = Flag_of_Russia_(1991-1993).svg
 
|image_coat = Emblem_of_the_Russian_SFSR.svg
|coa_size = 100px
|symbol =
|image_flag =Flag of the Russian SFSR.svg
|fla_size = 150px
|flag =
|image_map = Soviet_Union_-_Russia.svg
|image_map_caption =
|religion =
|capital = [[Петроград]], [[Москва]] (з 1918)
|government_type = Радянська республіка
|national_anthem = [[Робоча Марсельєза]] (1917-1918)<br />[[Інтернаціонал (гімн)|Інтернаціонал]] (1918-1944)<br />[[Гімн СРСР]] (1943-1990)
|title_leader = Голова держави
|leader1 = [[Каменєв Лев Борисович| Лев Каменєв]]
|year_leader1 = 1917
|leader2 = [[Єльцин Борис Миколайович| Борис Єльцин]]
|year_leader2 = 1990–1991
|common_languages =
|stat_area1 = 17075000
|stat_pop1 = 147386000
|-
|stat_year1 =
|currency =
|footnotes =
}}'''Росі́йська Радя́нська Федерати́вна Соціалісти́чна Респу́бліка''', ''РРФСР'' ({{lang-ru|Росси́йская Сове́тская Федерати́вная Социалисти́ческая Респу́блика}})&nbsp;— офіційна назва російської комуністичної держави, яка була утворена внаслідок збройного повстання [[більшовики|більшовиків]] проти [[Тимчасовий уряд Росії|Тимчасового Уряду]] демократичної Російської республіки в [[листопад]]і [[1917]] ([[Жовтневий переворот ]]).
 
== Історія ==
[[Файл:Russia1918.png|thumb|300px|right|Контрольована РРФСР територія на карті розпаду Російської імперії (вересень 1918)]]
Революційний уряд&nbsp;— [[Рада народних комісарів Росії|Рада народних комісарів (Раднарком)]] на чолі з [[Ленін Володимир Ілліч|Володимиром Леніним]] домігся схвалення перевороту 2 Всеросійським з'їздом рад у [[Петроград]]і. Спочатку ця республіка називалася РСФРР (Російська Соціалістична Федеративна Радянська Республіка), вона була прийнята в січні [[1918]], а [[19 липня]] [[1918]]&nbsp;р. 5 Всеросійський з'їзд рад схвалив Конституцію РСФРР. Згодом внаслідок прийняття нових Конституцій СРСР 1936&nbsp;р. та РРФСР 1937&nbsp;р. назва змінилася на РРФСР і була такою до припинення існування СРСР.
 
Творці РРФСР вважали нову державну формацію за спадкоємця [[Російська імперія|колишньої Росії]], але коли окремі країни на її території&nbsp;— Україна, Білорусь, балтійські й закавказькі народи&nbsp;— оформились у національні держави, уряд РРФСР, під впливом міжнародних і воєнних обставин, тактично визнав їх незалежність (17.12.1917 Раднарком Росії визнав УНР{{citation needed|reason=Чому ультиматум подаєтся як визнання?|date=December 2015}}), а пізніше розпочав проти них інтервенцію. З метою прикриття інтервенції виглядом громадянської війни, уряд РРФСР користувався місцевими радянськими урядами та військовими формаціями, в яких основну роль відігравали росіяни. Три збройних напади РРФСР проти України в 1917-1921 мали на меті ліквідувати українську національну державність і відновити єдність колишньої Російської імперії. З цією метою утворено Українську Радянську Соціалістичну Республіку, яка була витвором російських комуністів та уряду РРФСР. Вже під час громадянської війни УРСР стала залежною від РРФСР, хоча формально між ними існували союзно-договірні зв'язки. Роль російських комісарів при українському радянському уряді та прерогативи головного російського командування в УРСР і централізованих органів РКП(б) перевищували компетенції державних органів [[УРСР]] та КП(б)У.
 
На основі так званого військово-політичного союзу між РРФСР й іншими радянськими республіками, декретованого російським Раднаркомом 1 червня 1919, УРСР, БРСР, Литва і Латвія підпорядкували зверхництву радянської Росії такі справи: військові, ради народного господарства, [[Народний комісаріат фінансів|фінанси]] і працю. 28 грудня 1920 уряди РРФСР і УРСР підписали «робоче-селянський союзний договір», який оформив попередньо декретований союз, зводячи фактично УРСР до автономної одиниці РРФСР. Формально УРСР продовжувала бути «самостійною» аж до утворення [[СРСР]] у грудні [[1922]]. У колах РКП(б) були зроблені спроби в [[1921]]-[[1923|23]] включити радянські республіки до складу РРФСР на базі автономності ([[Сталін]] та інші). Перемогла з тактичних міркувань більш поміркована концепція союзного зв'язку.
 
РРФСР була задумана більшовицькою партією як «федеративна» держава, в рамках якої народи і національності Росії мали б самовизначитися як автономні одиниці; в 1919-1923 були утворені автономні республіки і області деяких народів на території РРФСР (Тат., Башкирська, Карельська, Киргизька, Туркестанська та ін.). Але, поза назвою, РРФСР не мала федеративного характеру. Справами національностей і складових частин «федерації» відав Народився комісаріат у справах національностей, очолюваний Сталіном. При наркоматі діяла дорадча рада з представників окремих національностей, у тому числі і таких, які входили до складу ім. сов. респ. Напередодні утворення СРСР у складі РРФСР було 7 автономних респ., 9 автономних обл.; під безпосереднім впливом РРФСР були також 2 «нар.» сов. республіки, а в так званих союзно-договірних взаєминах перебували 5 окремих радянських республік, у тому числі УРСР. Взаємини останніх з РРФСР так само характеризували тісне підпорядкування російським державним органам, централізація різних ділянок управління, уніфікація законодавства та політики.
 
30 грудня [[1922]] створено союз республік [[СРСР]], до якого увійшли РРФСР, УРСР, Білоруська РСР та Закавказька Радянська Федеративна Соціалістична Республіка (Азербайджан, Вірменія і Грузія). Фактично СРСР був продовженням РРФСР. Складові частини РРФСР іноді міняли своє конституційне становище, утворювалися нові автономні республіканські, обласні або національні округи, деякі одиниці здобували статус союзних республік і виходили із складу РРФСР, інші змінювали свою територію і назви. У 1954 Кримська область (до 1944 Кримська АРСР) була передана до складу УРСР.
 
== Адміністративний поділ та загальні відомості ==
У 1973 до складу РРФСР входили такі одиниці: 16 автономних республік, 5 автономних областей, 10 національних округів, 6 країв і 49 областей (два останні типи є адміністративно-територіального, а не національно-політичного характеру).
 
Територія РРФСР становила 17,1&nbsp;млн км², тобто 76&nbsp;% всієї території СРСР.
 
З правно-устроєвого погляду РРФСР не мала повних ознак федерації: існувала однопалатна система ([[Верховна Рада РФ|Верховна Рада РРФСР]]); уряд (Рада Міністрів та Верховний Суд й інші центральні республіканські органи) не відтворювала федерального складу держави. Його осередком була Москва, яка одночасно була столицею СРСР. В РРФСР не було окремої, бодай формальної партійної організації, як у випадку інших союзних республік, бо КПРС на ділі була російською партією. У 1956 Хрущов утворив окреме бюро ЦК КПРС для РРФСР (ліквідоване в 1966). Не зважаючи на назву, РРФСР була скоріше унітарним державним утворенням.
 
== Населення ==
Населення у 1973 становило 132,5&nbsp;млн.&nbsp;— 53,4&nbsp;% всього населення СРСР. За переписом 1970 ч. росіян 107,7&nbsp;млн. (82,8&nbsp;% людности республіки), татар 4 758 000 (3,7&nbsp;%), українців 3 346 000 (2,9&nbsp;%), чувашів 1 637 000 (1,3&nbsp;%), башкирів 1 181 000 (0,9&nbsp;%), мордви 1 177 000 (0,9&nbsp;%); ін. народи РРФСР кількісно понад півмлн.: білоруси, євреї, німці, удмурти, марійці, чеченці. У РРФСР жило ще понад 100 менших національностей і мовних груп.
 
Насправді чисельність неросійських національностей була вищою, оскльки радянські переписи з 1959 і 1970&nbsp;— невірні{{fact}}. За переписом 1926 на території РРФСР (у сучасних межах) жило 6 872 000 українців. Вони жили переважно на [[Українська етнічна територія|українській етнічній (суцільній і мішаній) території]], частково в розпорошенні (переважно у великих [[Анклав етнічний|етнічних островах]]). Розміщення українців у РРФСР, за В. Кубійовичем, було 1926 (у тис. і % всього населення) таке:
 
{| class=wikitable align=center
! colspan=4 | Розміщення українців у РРФСР
|-
!Територія !! у тис. !! у %
|-
| 1. Укр. суцільна, етнічна територія || 3 357 || 66,0
|-
| colspan=3 align=center |У тому ч.:
|-
| Воронізька і Курська губернія || 1 412 || 64,2
|-
| Донеччина || 597 || 76,8
|-
| Зах. Передкавказзя || 1 348 || 63,8
|-
| 2. Мішана рос.-укр. територія || 1294 || 29,6
|-
| colspan=3 align=center | У тому ч.:
|-
| Півн. Чернігівщина || 124(?) || 14,1(?)
|-
| Сх. Передкавказзя || 1 170 || 33,9
|-
| 3. У діаспорі || 2 221 ||
|-
| colspan=3 align=center | У тому ч.:
|-
| В Євр. частині || 1 076 ||
|-
| В Азійській частині || 1 145 ||
|-
|}
 
За радянським переписом [[1959]] число українців в РРФСР зменшилося до 3 359 000. Насправді на осіб українського походження можна дати приблизне число&nbsp;— понад 9&nbsp;мільйонів. Третя за кількістю національність&nbsp;— українці&nbsp;— не має в РРФСР жодної національної територіальної одиниці, хоча українське населення становить більшість у поданих вище краях (див. докладніше [[Кубань]], [[Донеччина]], [[Слобожанщина]], [[Ставропільщина]], [[Терщина]], [[Надволжя]], [[Уральські гори|Урал]], [[Сибір]], [[Зелений Клин]]). Яке є справжнє число невідомо, оскільки проводилася посилена [[русифікація]].
 
== Див. також ==
* [[СРСР]]
* [[Адміністративний поділ СРСР]]
* [[Адміністративний поділ РРФСР]]
* [[Зміни поділу РРФСР]]
 
== Література ==
* {{ЕУ}}
* ''Черниченко С. В.''[http://sd.net.ua/2005/01/06/javljaetsja_li_rossija_prodolzhatelem_ili_pravopreemnikom_sssr.html Чи є російська Федерація правонаступником СРСР?]
 
== Примітки ==