Оґанесон: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
SoloWay (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
SoloWay (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 40:
У грудні 2015 року {{Не перекладено|Об'єднана робоча група IUPAC та IUPAP|об'єднана робоча група|en|IUPAC/IUPAP Joint Working Party}} [[IUPAC|Міжнародного союзу експериментальної та прикладної хімії]] (IUPAC) та {{Не перекладено|IUPAP|Міжнародного союзу експериментальної та прикладної фізики|en|International Union of Pure and Applied Physics}} (IUPAP) визнали відкриття хімічного елемента та встановили пріоритет цього відкриття за командою дослідників із Дубни та Лівермора.
=== Найменування ===
Відповідно до {{Не перекладено|Передбачені Менделєєвим елементи|Менделєєвської номенклатури для неназваних і невідкритих елементів|en|Mendeleev's predicted elements}} Оганесон також називають ''ека-радоном'' (до 1960 — ''ека-еманація'', [[Еманація (хімія)|Еманація]] є старою назвою [[Радон]]у). 1979 року IUPAC надала ще не відкритому елементові {{Не перекладено|Систематична назва елемента|систематичну|en|Systematic element name}} [[Екземплифікант|тимчасову назву]] ''унуноктій'' і символ ''Uuo'', рекомендуючи вживати саме їх, допоки елемент офіційно не відкриють. Хоча назва здобула чи не абсолютного вжитку у хімічній спільноті на всіх рівнях, від шкільних хімічних лабораторій до професійних посібників, серед науковців здебільшого вживався термін ''сто вісімнадцятий'' ''елемент'' із символом ''118,'' або ж навіть просто ''сто вісімнадцятий.''
До оголошення про фальсифікацію результатів досліджень дослідники з Берклі наполягали на назві ''Ґіорсій'' (Gh) на честь [[Альберт Ґіорсо|Альберта Ґіорсо]], очільника команди дослідників).
Російські дослідники повідомили про успішний синтез 2006 року. Відповідно до рекомендацій IUPAC, першовідкривачі мають право на найменування нового елемента. 2007 року директор [[Об'єднаний інститут ядерних досліджень|Об'єднаного інституту ядерних досліджень]] заявив, що є дві назви, споміж яких обирає команда дослідників — ''Фльорій'' (на честь [[Фльоров Георгій Миколайович|Георгія Фльорова]], засновника дослідницької лабораторії в Дубні) та ''Московій'' (на честь [[Московська область|Московської області]], де і розташована Дубна). Директор також стверджував, що хоч елемент і був відкритий у співпраці з американськими дослідниками, які надали [[Каліфорній|каліфорнієву]] мішень, елемент має бути названий саме на честь Росії, оскільки Лабораторія ядерних реакція ім. Г. М. Фльорова в [[Об'єднаний інститут ядерних досліджень|ОІЯД]] є єдиними місцем у світі, де можна було успішно провести цю реакцію. Згодом ці назви запропонували для [[Флеровій|114-го]] (Флеровій) та [[Ліверморій|116-го]] (Московій) елементів. Однак зрештою ''Московієм'' найменували 115-ий елемент, а 116-ий назвали ''Ліверморієм.''
Існує традиція, за якої всі назви всіх, за винятком [[Гелій|Гелію]], [[Благородні гази|благородних газів]] мають закінчення -''он.'' Правила найменування елементів на час підтвердження відкриття вказували, що '''усі''' нові хімічні елементи мають мати закінчення -''ій.'' Хоч тимчасова назва ''Унуноктій'' і відповідала цьому правилу, в редакції рекомендацій IUPAC від 2016 року вже вказується, що назви нових [[Благородні гази|елементів 18 групи]], не залежно від їх належності чи не належності до благородних газів, повинні мати закінчення -''он.''
У червні 2016 року IUPAC повідомила, що планує надати елементу назву ''Оганесон'' (та символ Og) на честь російського фізика-ядерника [[Оганесян Юрій Цолакович|Юрія Оганесяна]], а офіційно цю назву було затверджено 28 листопада 2016 року.
== Відомі ізотопи ==
| |||