Рудницький Степан Львович: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Відкинуто редагування 95.135.16.250 (обговорення) до зробленого Бучач-Львів
Zekvik (обговорення | внесок)
Рядок 63:
[[Українознавство]] — шлях до самопізнання й самотворення українства, здійснення ним своєї історичної місії. [[Українознавство]] спрямоване на навчання та виховання особистості з високою національною, громадянською самосвідомістю, спроможною бути творцем у полікультурному просторі. Коли [[нація]] виборює свободу та право бути вільною серед інших, то ідеї державотворення в усій розмаїтості є конче необхідними для засвоєння кожною свідомою людиною. Важливо підкреслити методологічний внесок С. Л. Рудницького в розширення спектру українознавства.
 
Його уявлення щодо функцій географічного знання в системі українознавства, вважає історик [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2_%D0%86%D0%B3%D0%BE%D1%80_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Ігор Шаров], мали перспективний та концептуальний характер: роль і функції географії необхідно витлумачувати у річищі культурологічного і народознавчого аспектів; вона є одним з найпошанованіших складників людського знання і культури в цілому, зокрема має слугувати важливим дійовим чинником формування самої духовності українського народу; [[географія]] є природничою наукою, але, включаючи в себе антропогеографічну гілку досліджень, вона опиняється безпосередньо на межі з гуманітарним знанням широкого змісту. Такий підхід значно розширює систему українознавчих досліджень, поєднує соціогуманітарну і природничу методологію. Славнозвісний німецький географ [[Альбрехт Пенк]], у якого С. Л. Рудницький навчався у Віденському університеті, доклав багато зусиль, щоб полегшити долю заарештованого учня, якого він підтримував упродовж усього життя. А. Пенк згадував у листі від [[3 листопада]] [[1933]] р.: «''Я пишаюся тим, що підготував справжніх працьовитих учнів, серед яких хотів би назвати Степана Рудницького, про якого я, на жаль, останнім часом нічого не чую''». А. Пенк писав у [[Ленінград]] з проханням створити можливість С. Л. Рудницькому для наукової праці. Але відповідь з Ленінграда на клопотання А. Пенка так і не надійшла.
 
Рудницький створив велику школу українських географів, до якої належали В. Баб'як, В. Буцура, [[Геринович Володимир Олександрович|В. Геринович]], [[Дольницький Мирон|М. Дольницький]], М. [[Іваничук]] та інші.