Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Угринь): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м вилучена Категорія:Храми Української православної церкви Київського патріархату; додана [[Категорія:Храми Тернопільської єпархії УПЦ...
Немає опису редагування
Рядок 3:
 
== Історія ==
За переказами, у селі був дерев'яний храм святої великомучениці Варвари, у якому служив священик Михайло Левицький. Церква згоріла, а Чудотворна ікона дивом врятувалася донині. Жителі села незадовго збудували більший храм та освятили його на честь святого проповідника [[Параскеви Святої церква в Крехові|Параскевича]].
 
З 1885 року настоятелем призначено священика Емельяна Брилівського, який розпочав будівництво кам'яного храму. Він залишив по собі професійний хрест з написом «о. Емельян і Анна Брилівські 1870 року». Церкву та дзвіницю закінчили у 1870 році. Митрополит Йосип Сембратович освятив храм на честь Успіння Пресвятої Богородиці.
 
За церквою знаходиться гробниця, де спочиває священик Емельян з родиною. З благословенням останнього вилито великий дзвін, що засвідчує напис на ньому. На парафію приходить молодий священик Антон Ричківський. Влітку 1941 року, напередодні свята [[Іван Хреститель|Івана Хрестителя]], енкаведисти забрали його та повели на гору Галілея як Христа на Голгофу.Три дні парафіяни шукали священика. На третій день, на свято Івана Хрестителя, люди побачили тіло скатованого духовного наставника у місці, над яким кружляли круки. Впізнали за одягом, бо шкіра з лиця була здерта, кігті повиривані, а ран було стільки, що страшно було дивитися. Парафіяни з почестями поховали тіло у гробниці за церквою. Щороку на свято Івана Хрестителя на пам'ять про священика Антона Ричаківського на вершині гори біля джерела парафіяни з настоятелем святять воду, потім йдуть до місця, де колись знайшли тіло, а сьогодні стоїть пам'ятний хрест. Там відправляють панахиду.
 
Трактористи Михайло Яхніцький та Петро Фіяло випадково знайшли дзвін. Встановили разом з двома меншими того ж дня.