Про походження та участь у військових походах Шкури немає відомостей. Був прихильником союзу Запоріжжя з Московським царством, проте не виявляв цього відкрито. У 1658 році після виступу з січі кошового [[Яків Барабаш|Якова барабашаБарабаша]] проти гетмьанагетьмана [[Іван Виговський|Івана Виговського]], Шкуру обирають наказним кошовим отаманом. після поразки барабашаБарабаша у вересні того ж року, Левко шкураШкура поступається владою [[Павло Гомін|Павлу Гоміну]].
У лютому 1665 року обирається кошовим отаманом замість [[Іван Щербина|Іван Щербини]], який провадив занадто промосковську політику. Втім Левко шкураШкура продовжив зберігати союзні відносини з гетьманом Іваном Брюховецьким та московськими воєводами. При цьому не дозволив козакам напасти на калмиків, яких запросив Брюховецький та Москва задля боротьби з поляками. При цьому постійно консультувався з воєводами Григорієм Косаговим та Яковом ХитровоХитровим. Тому у березні того ж року Шкуру скинули з отаманства. Втім, частиничастина запорожців продовжувала підтримувати Левка Шкуру.
Замість нього став отаманом [[Іван КуриловКурило]]. Але Шкура за допомогою вірних козаків та московитів продовжував боротьбу за повернення булави. Наприкінці 1665 року Левка Шкуру вдруге обирають кошовим отаманом. Втім розгардіяжРозгардіяж у січіСічі, втім, продовжувався. Головною його причиною була присутність московської залоги на Запоріжжі, втімЗапорожжі. кошовийКошовий Шкура не бажав йти на протистояння з московитами. Врешті-решт було скликано раду, на якій Левка Шкуру змістили з посади, поставивши замість нього [[Іван Ждан|Івана Ждана]] на прізвисько Ріг. Про подальшу долю Шкури інформація відсутня.
