Вікіпедія

Аккад (держава): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м replaced: В 23 → У 23 (2), в кінці → наприкінці , більше 1 → понад 1,   → , Вавілон → Вавилон (2), removed: за допомогою AWB
Рядок 60:
|Етап2 = Руйнування Аккада гутами, падіння імперії.
|Дата2 =
|Рік2 = [[2137 до н. е.]]
|Етап3 =
|Дата3 =
Рядок 93:
|прим =
}}
'''Аккад'''&nbsp; ({{lang-akk|Māt Akkadim}}; {{lang-sux|<sup>kur</sup>''A.GA.DÈ''<sup>ki</sup>}}; {{lang-he|אַכַּד}}, ''Akkad'') — держава, що існувала в [[XXIV століття до н. е.|XXIV]]&nbsp;— [[22 століття до н. е.|XXII]] століттях до н.&nbsp;е., а також прадавня область в середній частині [[Межиріччя|Месопотамії]], на території сучасного [[Ірак]]у. Столиця&nbsp;— місто [[Аккад]] ([[Шумерська мова|шумер]]. ''Агаде''). Була найбільшою державою свого часу.
 
Аккадська держава виникла внаслідок завойовницьких походів [[Саргон Аккадський|Саргона Стародавнього]], який об'єднав під своєю владою землі [[шумер]]ів та східних семітів (згодом аккадців), включивши в свої володіння всі номи Стародавньої Месопотамії і ряд сусідніх територій. Найвищої могутності Аккад досяг при онуці [[Саргон Аккадський|Саргона]], [[Нарам-Суен]]і, але вже наприкінці [[XXIII століття до н. е.|XXIII&nbsp;ст. до н.&nbsp;е..]] держава занепала, а її основна територія потрапила під владу гірських племен [[Гутії]]в.
Рядок 105:
== Історія вивчення ==
{{main|Ассиріологія}}
Як особлива країна, а тим більше велика держава, Аккад був абсолютно невідомий європейцям до [[XIX століття|XIX]] століття. Про нього мовчать [[Античність|античні джерела]], бо занепад ціє держави відбувся задовго до появи касичної [[Поліс|полісної]] системи в [[Греція|Греції]]. Навіть у вцілілих фрагментах, вцілілої в еліністичну добу «[[Історія ВавілоніїВавилонії|Історії ВавілоніїВавилонії]]», авторство якої належить вавилонському жерцю [[Берос|Бер-ушу]] (Беросу), абсолютно немає повідомлень щодо цієї країни, бо землі Шумеру і Аккаду вже давно мали іншу назву&nbsp;— Вавилонія, або (іноді) Халдея. І лише в [[Біблія|Біблії]] малась єдина згадка Аккаду, але він тут вважався одним з володінь міфічного царя [[Німрод|Німрода]]<ref>Це повідомлення не має під собою історичної основи. Німрод не згаданий ні в царських списках Шумеру, ні в списках вавилонських і ассирійських царів, ні в жодному відомому клинописному документі.</ref>, коментатори вагались з визначенням його місцезнаходження і вважали Аккад містом.
 
Перша наукова експедиція до [[Іран|Ірану]] і Месопотамії була здійснена ще в [[XVIII століття|XVIII]] столітті німецько-датським вченим К. Нібуром, однак до XIX століття ассиріології як науки не існувало. Основною препоною цьому була відсутність навичок читання [[Клинопис|клинописних]] джерел, зразки яких були зібрані ще європейцями в подорожах на Схід. Лише у [[1802]] році [[Георг Фрідріх Гротефенд|Г.-Ф. Гротефенд]] зробив перші кроки в дешифровці клінопису, проте, лише більш простого давньоперського, проте він сходив за формою знаків до месопотамського. Паралельно йому великий вклад був зроблений англійським дипломатом Г. Роулінсоном. В середині XIX століття відбувається активне розшифрування аккадського (вавилонсько-ассирійського) клинопису, найбільший внесок зробили Ж. Опперт і Е. Хінкс{{sfn|Крамер|2010|с=26-30}}{{sfn|Тураев|2004|с=33-34}}; в цей же час проводяться перші розкопки в Месопотамії{{sfn|Крамер|2010|с=33-34}}.
Рядок 139:
Ранньодинастичний Шумер являв собою конгломерат безперервно воюючих між собою сторін міст-держав, або [[Ном|номів]]. Правителі найсильніших з них прагнули встановити контроль над сусідніми державами Півночі і Півдня Шумеру. У випадку, коли правитель визнавався в Ніппурі, він робився гегемоном Півдня і отримував титул «лугаль (цар) Країни»; якщо він займав Кіш, то він ставав гегемоном Півночі з титулом «лугаль Кіша» або (пізніше) «цар множин». Безперервні війни виснажили Шумер, що спонукало представників його аристократії, переважно південної, піти на компроміс і обрати собі єдиного, але підконтрольного їм лугаля.
 
Таким правителем в кінцінаприкінці [[XXIVст. до н.е.|XXIV&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.]] став Лугальзагесі&nbsp;— [[енсі]] Умми, який отримав титули «лугаль Урука» і «лугаль Країни»{{sfn|Крамер|2010|с=73}}. ВУ 2316 році до н.&nbsp;е. він, головуючи коаліцію південних номів завдає поразки Півночі, розбивши енсі Кіша, Ур-Забабу. З цього часу, можливо вперше в історії, майже весь Шумер (окрім Лагаша) був об'єднаний під приводом єдиного правителя. Столицею держави Лугальзагесі став Урук, він також був обраний верховним жерцем в кожному з підконтрольних номів{{sfn|История Древнего Востока. 1 том|1983|с=212}}. Однак ця держава була лише [[Конфедерація|конфедерацією]], а влада Лугальзагесі була хиткою і цілком залежала від енсі, які його привели до трону.
 
Під час боротьби Лугальзагесі з непокірним Лагаша Уруінімгіною на Півночі виникло Аккадське царство.
Рядок 176:
{{main|Нарам-Суен}}
[[Файл:Victory stele of Naram Sin 9066.jpg|thumb|200px|Стела, яка описує перемогу Нарам-Суена над луллубеями.]]
ВУ 2236 році до н.&nbsp;е. державою почав керувати син і наступник Маніштушу&nbsp;— Нарам-Суен (Нарам-Сін). В його правління Аккад досяг вершини своєї могутності{{sfn|Крамер|2010|с=77}}, і, подібно Саргону, цей цар став героєм пізніших легенд.
 
Початок правління Нарам-Суена відзначилось черговим повстанням. Цього разу повстання очолив дехто Іпхур-Кіш, який прийшов до влади в Кіші в результаті масових хвилювань. До того часу вже була ліквідована автономія цього ному, що, судячи з всього, створювало додаткові приводи для невдоволення. До повстання приєднались і інші міста; в джерелах згадані Ніппур, Умма, Урук і [[Марі]]. Як і всі попередні, це повстання було також жорстоко придушене{{sfn|История Древнего Востока. 1 том|1983|с=248}}.
Рядок 342:
| archiveurl = http://www.webcitation.org/64w2y1nJX
| archivedate = 2012-01-24
}}</ref>. Її твори називають «гімнами до богині Інанні». До нас дійшло більшепонад 100 табличок з фрагментами кількох [[Гімн|гімнів]], але лише в списках більш пізнього старовавилонського періоду. Вони використовувались в школах для переписування, що свідчить про їх популярність.
 
=== Релігія ===
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Аккад_(держава)