Відмінності між версіями «Населення Полтавської області»

На території Полтавської області виявлено близько 20 поселень епохи [[пізній палеоліт|пізнього палеоліту]] (35 — 9 тис. р. до н. е.); найбільш відоме — [[Гінцівська стоянка]] на річці [[Удай]]. Основним заняттям населення було полювання на [[мамонт]]ів, [[зубр]]ів, [[ведмідь бурий|бурих ведмедів]] та [[північний олень|північних оленів]] в умовах холодного клімату пізнього [[плейстоцен]]у.
 
На початку [[голоцен]]у почався значно тепліший [[міжльодовиковий період]], населення перейшло до осілого способу життя, внаслідок чого зросла його кількість та густотащільність. В історії формування культури цей час відповідає [[мезоліт]]у. На території Полтавщини поселення раннього мезоліту представлені стійбищами зимівниківської культури, що приурочені до берегів річок. Характерними заняттями населення було полювання на [[тур]]ів, благородних оленів, [[кабан]]ів, [[рибальство]], [[збиральництво]] диких рослин. Відбулося одомашнення свині й [[Бик (рід)|бика]]. На подальше формування мезолітичної культури впливали контакти місцевого населення та племен кукрецької культури, що переселялися з південних степів, протягом другої половини [[7 тисячоліття до н. е.|VII тис. до н. е.]] Поселення цього часу виявлені у долинах [[Дніпро|Дніпра]], [[Ворскла|Ворскли]], [[Псел|Псла]] та [[Оріль|Орелі]].
 
Клімат [[неоліт]]у ([[5 тисячоліття до н. е.|V]]-[[4 тисячоліття до н. е.|IV тис. до н. е.]]) був іще м'якшим, тому разом із полюванням і рибальством розвивається розведення свиней, корів та виникає землеробство. Збільшення продуктивності праці та кількості їжі веде за собою зростання чисельності населення. Територію Полтавщини послідовно заселяють представники дніпровсько-донецький племен неоліту, племена ямково-гребінцевої кераміки (найбільше поселень виявнело в долинах [[Ворскла|Ворскли]], [[Оріль|Орелі]], [[Дніпро|Дніпра]] та [[Хорол (річка)|Хоролу]]), племена сурської неолітичної культури ([[4 тисячоліття до н. е.|IV тис. до н. е.]])
Анонімний користувач