Мускариновий ацетилхоліновий рецептор: відмінності між версіями

Мускариновий рецептор будь-якого типу складається з єдиного [[Поліпептиди|поліпептидного ланцюгу]] довжиною 440—540 залишків [[амінокислота|амінокислот]], з зовнішньоклітинним {{нп|N-кінець|N-кінцем||N-terminus}} та внутрішньоклітинним {{нп|C-кінець|C-кінцем||C-terminus}}. Гідропатичний аналіз амінокислотної послідовності виявив сім відрізків довжиною 20-24 залишки, котрі формують спиралевидні структури, що пронизують [[Клітинна мембрана|клітинну мембрану]] [[нейрон]]у. Амінокислотна послідовність у цих відрізках є дуже консервативною (більш ніж 90 % збіг) у всіх п'яти типів мускаринових рецепторів. Між п'ятим та шостим [[ДоменБілковий домен|доменами]], що пронизують мембрану, знаходиться велика внутрішньоклітинна петля, що є дуже варіативною за своїм складом та розміром у різних типів рецептору. На третій внутрішньоклітинній петлі, а також на C-кінці рецепторної [[молекула|молекули]], розташовані кілька послідовних відрізків, на яких відбувається [[фосфорилювання]] при передачі нервового імпульсу. Залишки [[цистеїн]]у, один з яких розташований поблизу третього трансмембранного сегменту, а інший — в середині другої зовнішньоклітинної петлі, зв'язані дисульфідним містком (див. рисунок). В роботі Zeng and Wess (2000) було продемонстровано, що мускаринові рецептори типу М3 утворюють на поверхні [[нервова клітина|нервової клітини]] зв'язані дисульфідними містками [[димердимери]]и. На зовнішньоклітинному N-термінальному домені виявлено від двох до чотирьох (залежно від типу рецептору) місць N-глікозиляції, завдяки яким до 25 % маси рецептору можуть складати олігосахариди.

Завдяки мутаційному аналізу були виявлені ділянки на рецепторній молекулі, що залучені в процес зв'язування ліганду та G-білків. [[Ацетилхолін]] зв'язується з ділянкою, що знаходиться в складці, сформованій спірально закрученими трансмембранними доменами. Залишок [[аспартат]]у в третьому трансмембранному домені бере участь у іонній взаємодії з четвертинним [[азот]]ом ацетилхоліну, в той час як послідовності залишків [[тірозин]]у та [[треонін]]у, розташовані в трансмембранних сегментах приблизно на третині відстані від поверхні мембрани, формують водневі зв'язки з мускарином та його похідними. Згідно з результатами фармакологічних досліджень, сайт зв'язування антагоністів перекриває сайт, з яким зв'язується ацетилхолін, але на додаток залучає до свого складу гідрофобні ділянки білкової молекули рецептору та навколишньої клітинної мембрани. Мускаринові рецептори, окрім того, містять сайт (або сайти), завдяки яким відбувається алостерична регуляція рецепторної відповіді великою кількістю сполук, зокрема [[галамін]]ом, який знижує ступінь дисоціації холінергічних [[ліганд (біохімія)|лігандів]]ів. Сайт зв'язування галаміну включає шостий трансмембранний домен, а також третю зовнішньоклітинну петлю.