Джунгарське ханство: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 45:
За політичним устроєм Джунгарське ханство — ранньофеодальна кочова держава, правитель якого був власником всієї землі, а худоба знаходилась у власності окремих родин. Основним феодальним об'єднанням був улус, який складався з кількох родових союзів — отоків та аймаків. Оток був об'єднанням як споріднених груп, так і представників інших родів та племен, які кочували на певній території та залежних від одного володаря. Разом з тим оток являв собою військову одиницю, яка споряджувала певну кількість воїнів. Оток налічував від 500 до 5000 родин, у період розквіту держава складалась з 24 отоків. Аймак відрізнявся тим, що об'єднував тільки споріднені родини.
На чолі кожного улуса стояв тайджи, кілька улусів складали плем'я. Голова самого сильного та чисельного улуса вважався головою племені. Хани та тайджи складали аристократичний клас (нойони), вони вели своє походження від [[
[[Хан]] зосереджував в своїх руках необмежену владу, вона переходила у спадок від батька до сина. Вищим органом виконавчої та судової влади був зарго, який складався з близьких до хана зайсанів та ієрархів церкви, а у XVIII сторіччі до нього входили уйгурські [[Бей (титул)|беки]]. Хан і тайджи мали постійна дружини, у разі війни все здорове чоловіче населення залучалося до ополчення. У правління ханством здійснювалося на законах, які були засновані на звичаях монгольських народів.
| |||