Вікіпедія

Кисень: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м replaced: 3-є → 3-тє, Туріщива Л. В.  → Туріщива Л. В. , гратк → ґратк за допомогою AWB
Рядок 5:
== Загальний опис ==
{{Елемент періодичної системи |view=center |number=8 |fontsize=100% }}
Оксиген&nbsp;— «той, що породжує кислоту» ([[Грецька мова|грец]].)<ref>Туріщива Л.&nbsp;ВЛ.&nbsp;В. Хімія. 8-9 класи: Наочний довідник.— К., Х.:Веста, 2007.—110с.</ref>.
Атомний номер оксигену&nbsp;— 8; [[атомна маса]]&nbsp;— 15,9994. Електронна конфігурація&nbsp;— [He] 2s<sup>2</sup> 2p<sup>4</sup>. Оксиген утворює сполуки з усіма елементами, крім [[гелій|гелію]], [[аргон]]у та [[неон]]у. При [[нормальні умови|нормальних умовах]] кисень&nbsp;— газ, що складається з двоатомних молекул. При 90,18 [[Кельвін|К]] кисень [[конденсація|конденсується]] в блідо-блакитну рідину, при 54,36 К [[тверде тіло|твердне]].
 
Рядок 12:
З деякими металами кисень утворює [[пероксиди]] Ме<sub>2</sub>О<sub>2</sub>, [[надпероксиди]] МеО<sub>2</sub>, [[озоніди]] МеО<sub>3</sub>, з [[горючі гази|горючими газами]]&nbsp;— [[вибухова суміш|вибухові суміші]].
 
Елемент оксиген займає 3-єтє місце після [[гідроген]]у і гелію за поширеністю у [[Всесвіт]]і. Він&nbsp;— найпоширеніший [[хімічний елемент]] на [[Земля (планета)|Землі]]&nbsp;— 47&nbsp;% [[маса|маси]] [[земна кора|земної кори]], 85,7&nbsp;% маси [[гідросфера|гідросфери]], 23,15&nbsp;% маси [[Атмосфера Землі|атмосфери]], 79&nbsp;% і 65&nbsp;% маси [[Рослина|рослин]] і [[тварина|тварин]] відповідно. За [[об'єм]]ом оксиген займає 92&nbsp;% об'єму земної кори. Відомо біля 1400 мінералів, які містять оксиген, головні з них&nbsp;— [[кварц]], [[польовий шпат|польові шпати]], [[слюда]], [[глинисті мінерали]], [[карбонати]]. Понад 99,9&nbsp;% оксигену Землі знаходиться у зв'язаному стані. Оксиген&nbsp;— головний чинник, який регулює розподіл елементів у планетарному масштабі. Вміст його з глибиною закономірно меншає. Кількість оксигену в магматичних породах змінюється від 49&nbsp;% в кислих [[ефузив]]ах і [[граніт]]ах до 38-42&nbsp;% в [[дуніт]]ах і [[кімберліт]]ах. Вміст оксигену в [[метаморфічна порода|метаморфічних породах]] відповідає глибині їхнього формування: від 44&nbsp;% в [[еклогіт]]ах до 48&nbsp;% в кристалічних [[сланець|сланцях]]. Максимум оксигену&nbsp;— в [[осадові породи|осадових породах]]&nbsp;— 49-51&nbsp;%. Виключну роль в геохімічних процесах відіграє вільний оксиген&nbsp;— молекулярний кисень, значення якого визначається його високою [[хімічна активність|хімічною активністю]], великою міграційною здатністю і постійним, відносно високим вмістом у [[біосфера|біосфері]], де він не тільки витрачається, але й відтворюється. Вважають, що вільний кисень з'явився у [[протерозой|протерозої]] внаслідок [[фотосинтез]]у.
 
У [[гіпергенний процес|гіпергенних процесах]] оксиген&nbsp;— один з основних агентів, він окиснює [[сірководень]] і нижчі [[оксид]]и. Оксиген визначає поведінку багатьох елементів: підвищує міграційну здатність [[халькофіл]]ів, окиснюючи [[сульфіди]] до рухливих [[сульфат]]ів, знижує рухливість [[ферум]]у і [[Манган (елемент)|мангану]], осаджуючи їх у вигляді [[Гідроксиди|гідроксидів]] і зумовлюючи цим їх розділення. У водах [[океан]]у вміст оксигену змінюється: влітку океан віддає оксиген в атмосферу, взимку поглинає його. Полярні регіони збагачені киснем. Важливе геохімічне значення мають сполуки оксигену, зокрема [[вода]].
Рядок 40:
Відомі шість [[Поліморфізм кристалів|кристалічних фаз]], з яких три існують при тиску в 1 [[Атмосфера (одиниця виміру)|атм]].:
# {{Math|α}}-О<sub>2</sub>&nbsp;— існує при температурі нижче 23,65 K; яскраво-сині кристали відносяться до [[Моноклінна сингонія|моноклінної сингонії]], параметри [[елементарна комірка|комірки]] {{math|''a''}} = 5,403 Å, {{math|''b''}} = 3,429 Å, {{math|''c''}} = 5,086 Å; {{math|β}} = 132,53 °<ref name="ICSD">[http://www.fiz-karlsruhe.de/icsd.html Inorganic Crystal Structure Database]</ref>.
# {{Math|β}}-О<sub>2</sub>&nbsp;— існує в інтервалі температур від 23,65 до 43,65 К; блідо-сині кристали (при підвищенні тиску колір переходить в рожевий) мають ромбоедричну граткуґратку, параметри комірки {{math|''a''}} = 4,21 Å, {{math|α}} = 46,25 °<ref name="ICSD"/>.
# {{Math|γ}}-О<sub>2</sub>&nbsp;— існує при температурах від 43,65 до 54,21 К; блідо-сині кристали мають [[кубічна сингонія|кубічну симетрію]], з періодоми решітки {{math|''a''}} = 6,83 Å<ref name="ICSD"/>.
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Кисень