Оказіоналізм (філологія): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
війшли - ввійшли |
MobyVan (обговорення | внесок) м replaced: 1986 - 456 с. → 1986. — 456 с., <br /> → (8), . → . (2) за допомогою AWB |
||
Рядок 4:
Оказіоналізми рідко переходять у загальновживану [[Лексика|лексику]], і в цьому полягає їх основна відмінність від загальних неологізмів. Вони, як правило, надовго зберігають забарвлення образності та індивідуальності й доречні тільки в окремих творах , де виконують певну художню функцію – є експресемами - навмисно створені (оказіональні) виражальні засоби (друга суттєва відмінність оказіоналізмів від неологізмів).
Хоча бувають й винятки(наприклад, до загальновживаного словника ввійшли такі новотвори майстрів слова, як [[мрія]], [[майбутнє]], крок ( М. Старицький), поступ, чинник ( І.Франка), незграбний, бруд, окремий( В. Винниченка), розкрилитися ( М. Рильського) та всніжитися ( М. Стельмаха). Індивідуально-авторські новотвори повинні бути зрозумілими, образними, органічно поєднувати у собі загальномовні й індивідуальні, суб’єктивні ознаки.
== Способи творення оказіоналізмів ==
Традиційно виділяються три основні способи утворення оказіоналізмів:
'''I. Використання афіксальних засобів, притаманних даній мові;'''
Твірною основою може виступати будь-яка частина мови. Словотвірними формантами виступають всі афікси: префікси, суфікси, конфікси. <br />
Наприклад:
* дієслівна основа + преф. з/ пере/ роз/ від/ до/ про/ під: переснідав, віднотовували, підстосовувалися, зроджувалися, проринали.
* дієслівна основа + конфікси: преф. пере/ об/ від/ у/ по/ роз і суф. и : пересміювати, поскромити, розокремити, обінтілегентити
* іменникова основа + суф. івк/ств/ ович/ц/ анн/ енн/ ізм/ ість : кислівка, сметанівка, бабусівство, вискакович, репатріація, комбанування, омедлення, подонкізм, криводушність.
* іменникова основа + преф. анти/ не/ без/ суб/ ви/ екстра: антиголос, безрозум, немова, антипапа, субмісія, виученик, екстраноги.
* прикметник = прийменник + іменник + суф. н/ськ: безобрійне ,безшляха, донебесні, дониконівські, понадрейнські , понаднаукові
'''II. Семантичне переосмислення вже наявних у мові слів, висловів, фразеологізмів або морфем;'''
Фразеологічною контамінацією ( від. лат. contaminatio – змішування) це схрещування в одному виразі двох чи кількох фразеологізмів. Письменник залучає контамінацію у тих випадках, коли фразеологічні джерела, які приваблюють його влучністю та образністю, не задовольняють традиційністю, узвичаєністю вживання або не відповідають цілям мовної економії.<br />
Наприклад, фразеологізм правда очі коле, контамінуючись із фразеологізмом болюче місце, у новій формі (колючо-болюча Бешиха) набувають нового, фразеологічно зумовленого значення. Пор. у контексті: Взяли підвищені зобов’язання. А дітей мало. Бешихо колючо-болюча, тут тобі не стоять, кості не ламать… Всі, як один (ВЗР: 389).<br />
Дієслівні фразеологізми головним чином виникають при заміні одного з компонентів загальновживаного дієслівного фразеологізму іншим, ще не усталеним у цьому виразі словом: на основі фразеологізму ловити ґав (у зн. ”бути неуважним”) формується новотвір ловити горобців. Створений таким чином варіант залишається близьким за своїм значенням до фразеологічного звороту.
На основі фразеологічного натяку утворюється ряд оказіоналізмів, які мають такі набільш регулярні типи значеннєвих відтінків:
Рядок 36:
*Метафоричне перенесення значення, напр.: …аж схитнувся наперед туди, звідки насмішкувато видивлялася на нього чорними пустими очодолами крейдяно-бліда коняча голова і шкірила зуби, мов сама смерть (Д: 46). Пор.: фраз. білий, як крейда → вільне словосполучення блідий, як крейда → оказ. крейдяно-бліда.
*Конотація урочистості: Замикали похід бранців таємничо-загрозливі люди (Д: 305). Тут оказіоналізм таємничо-загрозливі містить натяк на усталений вираз таїти в собі загрозу.
'''III. Актуалізація іншомовних елементів, а також елементів нелітературного просторіччя, територіальних діалектів, професійних і соціальних жаргонів тощо.'''<br />
Ремініценсії - навмисне повторений чужий мовний елемент у новому контексті (нерідко і в новій зовнішній формі складного слова, який несе додаткове семантико-стилістичне та ідейне навантаження, і стає основою поетичного ефекту. Такі утворення породжують експресію іронії та зневаги, яка, з одного боку, пов’язується з семантикою та дериваційною структурою окремих компонентів складного слова, а з іншого – із загальною семантикою чужого словесного образу.<br />
Рядок 49:
* ''Єрмоленко С.'', ''Бибик С.'', ''Тодор О.'' Українська мова: Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За редакцією ''С. Єрмоленко''. — К.: Либідь, 2001. — 224 с.
*Глущенко В.А., Ледняк Ю.В., Овчаренко В.М., Рябініна І.М. Мова як система. – К.: Центр учбової літератури, 2001. – 132 с.
*Загребельний П. Тисячолітній Миколай. - К.: Нова,2007. -
*Загребельний П. Вигнання з раю. – К.: Рад. письменник,1986
*Загребельний П. Диво. – К.: Дніпро, 1971. - 672 с.
*Загребельний П. Неймовірні оповідання . – К.: Рад. письменник, 1987. – 367 с. Загребельний П. Юлія, або запрошення до самовбивства. - К.:Вітчизна, 1995. – 650с.
== Посилання ==
*http://disser.com.ua/contents/4875.html
*http://www.kulturamovy.org.ua/KM/pdfs/Magazine59-16.pdf
[[Категорія:Мовознавство]]
| |||