Кримінальне уложення Німеччини: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м уточнення
Рядок 39:
У разі доповнення Кодексу новим параграфом, йому присвоюється номер найближчого за змістом параграфа, а після номера додається маленька літера німецької абетки (наприклад: §109a, §109b, §109c, §109d, §109e, §109f і т. д.).
 
При формулюванні диспозицій статей Особливої частини німецький законодавець, на відміну від техніки [[КК України]], виходить не з теорії покарання діяння, а з теорії покарання діяча<ref>[[Хавронюк Микола Іванович|Хавронюк М. І.]] Кримінальне законодавство України та інших держав континентальної Європи: порівняльний аналіз, проблеми гармонізації. Монографія. – К.: Юрисконсульт, 2006. – 1048 с. — С. 630.</ref>. Тому, наприклад, звичне для [[КК України]] формулювання кримінально-правової заборони "таємне викрадення чужого майна ([[крадіжка]]) — карається" у Кримінальному кодексі ФРН має вигляд "той, хто вилучає чужу рухому річ у іншої особи з наміром протиправно присвоїти цю річ, чи передати іншій особі, — карається" (§242).
[[Файл:Muenchkomm stgb.JPG|міні|праворуч|260пкс|<small>''{{Не перекладено|Мюнхенський коментар Кримінального кодексу|Мюнхенський коментар Кримінального кодексу|de|Münchener Kommentar zum Strafgesetzbuch}}''</small>]]
 
== Див. також ==
* {{Не перекладено|Реформа німецького кримінального права|Реформа німецького кримінального права|de|Große Strafrechtsreform}}