Мірошниченко Євгенія Семенівна: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
м вікіфікація
Рядок 17:
| Працював у операх = [[Національна опера України імені Тараса Шевченка|Національна опера України]]<br/>[[Ла Скала]], [[Мілан]], [[Італія]]
| Колективи =
| Роки = [[1957]] &nbsp;—[[1997]]
| Лейбли =
| Сайт =
Рядок 30:
[[Файл:Зірка Євгенії Мірошніченко.jpg|міні|250пкс|Зірка Євгенії Мірошниченко на Алеї зірок у Києві]]
[[Файл:Могила Євгенії Мірошніченко.JPG|міні|250пкс|Могила Євгенії Мірошніченко]]
'''Мірошниче́нко Євге́нія Семе́нівна ''' ({{ДН|12|6|1931|}}, [[Графське (Вовчанський район)|Графське]], [[Вовчанський район]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська СРР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] &nbsp;— {{ДС|27|4|2009}}, [[Київ]], [[Україна]]) &nbsp;— радянська та українська оперна співачка; педагог, професор. Герой України (2006). Народна артистка СРСР, лауреат [[Державна премія СРСР|Державної премії СРСР]] (1981) та [[Національна премія України імені Тараса Шевченка|Державної премія УРСР імені Тараса Шевченка]] (1972).
 
== Біографія ==
Рядок 39:
У [[1961]] році стажувалася у [[мілан]]ському театрі «[[Ла Скала|Ла Скалі]]».
 
У [[1957]]–[[1997]] роках &nbsp;— солістка (лірико-колоратурне сопрано) [[Київська опера|Київського театру опери та балету]].
 
З [[1980]] викладала в Київській консеваторії на кафедрі сольного співу, з [[1990]] року &nbsp;— професор.
 
У 2002 році заснувала Благодійний фонд імені Є. &nbsp;С. &nbsp;Мірошниченко.
 
Померла [[27 квітня]] [[2009]] року в [[Київ|Києві]]. Похована в Києві на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]] (ділянка № &nbsp;52а).
 
== Творчість ==
Коронні оперні партії: Лючія («[[Лючія ді Ламмермур]]» Г. Доніцетті), Цариця ночі («[[Чарівна флейта]]» В. &nbsp;А. &nbsp;Моцарта), Лакме («Лакме» Л. Деліба).
 
Інші партії &nbsp;— Розіна («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Віолетта («Травіата» Дж. Верді), Мюзетта («Богема» Дж. Пуччіні), Манон («Манон» Ж. Массне)…
 
Записувалася на радіо, грамплатівки.
Рядок 58:
Гастролювала в США, Канаді, країнах Західної Європи.
 
Серед учнів &nbsp;— [[Степова Валентина|В. Степова]], О. Нагорна, О. Терещенко, К. Стращенко, Р. Кулиняк, О. Гаєвська, С. Чахоян, [[Ходакова Тамара Анатоліївна|Т. Ходакова]], О. Ярова, Т. Гузун, О. Пащук, О. Кириловська, Л. Таран, О. Верба, К. Абдуліна, С. Мерліченко, І. Зябченко, С. Пількевич, О. Арбузова, О. Савченко, [[Грегорчак-Одринська Галина Василівна|Г. Грегорчак]], Д. Іванченко, В.Семенова.
 
== Євгенія Мірошниченко та Київська мала опера ==
Останні роки свого життя співачка докладала багато зусиль для створення Малої опери на базі [[Лук'янівський народний будинок|Лук'янівського народного будинку]] (тоді ще Клубу трамвайників) &nbsp;— концертного майданчика, де б могли ставитися рідко виконувані класичні оперні шедеври, здійснюватися експериментальні постановки, розвивати свій талант молоді музиканти. За її ініціативи 2004 року було засновано [[Київська мала опера|Київську малу оперу]]. Однак оперна діва пішла з життя так і не побачивши кінцеву реалізацію свого задуму.<ref>[http://mus.art.co.ua/mala-opera-mriy-yevhenyi-myiroshnychenko/ Мала опера&nbsp;— мрія Євгенії Мірошниченко] // ''Інтернет-журнал «Музика»'', 15.06.2015.</ref>
 
== Дискографія ==
Грамплатівки ІР (всі &nbsp;— М.: Мелодия):
* Евгения Мирошниченко. Фрагмент и арии из опер / Кам. орк. Киев. гос. академ. театра оперы и валета им. Т. Шевченко. &nbsp;— С33-013ВЗ. 1966;
* Евгения Мирошниченко. / Орк. Большого театра СССР / М. Аииер &nbsp;— С10 12283-4. 1979;
* Р. Глиер: Концерт для голоса с оркестром, соч. 82 / Е Мирошниченко (сопрано), орк. Большого т-ра СССР / М. Зрмлер. &nbsp;— С10 12751-2. 1979.
 
== Статті ==
* Осяяний усмішкою Музика. &nbsp;— 1999. &nbsp;— № &nbsp;5;
* 3 села Радянського // КіЖ. &nbsp;— 1978. &nbsp;— 16 квіт.;
* Я хочу Бачити свою країну щасливою // Урядовий кур'єр. &nbsp;— 1999. &nbsp;— 18 березня;
* Я називаю такі наміри злочинними // Дзеркало тижня. &nbsp;— 1999. &nbsp;— 3—5 березня.
 
== Відзнаки ==
Рядок 79:
* Лауреат [[Національна премія України імені Тараса Шевченка|Державної премії УРСР імені Тараса Шевченка]] ([[1972]]).
* Лауреат Міжнародного конкурсу вокалістів у Тулузі ([[Франція]], 1958), Всесвітнього фестивалю молоді та студентів у Москві (1957).
* Кавалер [[Орден князя Ярослава Мудрого|ордена Ярослава Мудрого]], ордена «За розбудову України», ордена Слави «На вірність Вітчизні», [[Орден «Знак Пошани»|ордена «Знак Пошани»]], «За досягнення в культурі», міжнародної нагороди &nbsp;— ордена св. Станіслава.
* Володарка Почесного титулу «Зірка українського мистецтва».
 
== Увічнення пам'яті ==
На пленарному засіданні Київської міської ради 10 листопада 2016 року депутати ухвалили рішення перейменувати вулицю Софії Перовської в Києві на честь Євгенії Мірошніченко<ref>[http://kmr.gov.ua/uk/content/u-stolyci-zyavytsya-skver-imeni-volonteriv-ato У столиці з'явиться «Сквер імені волонтерів АТО»] // Офіційний сайт Київської міської ради. &nbsp;— 2016. &nbsp;— 10 листопада.</ref>. Рішення набуде чинності після офіційного оприлюднення в газеті «Хрещатик».
 
== Примітки ==
{{примітки}}
 
== Посилання ==
* [http://www.kino-teatr.ru/teatr/acter/w/38750/bio/ Біографія Є. &nbsp;С. &nbsp;Мірошніченко]
* [http://cn.com.ua/N170/culture/anniversary/anniversary.html Інтерв'ю з Євгенією Мірошніченко] {{ref-ru}}
* [http://tyzhden.ua/Culture/25105 ''Кроп Т.'' «Травіата» назавжди // Укр. тиждень. &nbsp;— 2011. &nbsp;— 22 червня]
 
== Джерела ==
Рядок 117:
[[Категорія:Національна опера України]]
[[Категорія:Українські музичні педагоги]]
[[Категорія:Учасники проекту "Незламні"]]