Вікіпедія

Залізо: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м replaced: 4-е → 4-те, Деркач Ф. А.  → Деркач Ф. А. (2), більше 2 → понад 2 (2),  — →  — ,   → за допомогою AWB
Рядок 9:
За ймовірною версією слово «залізо» українською та споріднені терміни у слов'янських мовах ({{lang-be|жалеза}}, {{lang-ru|железо}}, {{lang-cu|желѣзо}}, {{lang-bg|желязо}}, {{lang-sh|жељезо}}, {{lang-pl|żelazo}}, {{lang-cs|železo}}, {{lang-sl|železo}}) походять від [[Праслов'янська мова|праслов’янського]] ''*želězo''. Українське слово «залізо» походить (через «зелізо») від давнішого «желізо» ([[Давньоруська мова|дав.-рус.]] '''желзо, железо, жельзо''').
 
У [[праіндоєвропейська мова|праіндоєвропейській мові]] слова для означення заліза, судячи з всього, не було: існування індоєвропейської мовно-культурної спільності закінчується у [[Бронзова доба|добу ранньої бронзи]]. Отже, слова зі значенням «залізо» у кожній індоєвропейській мові виникли пізніше і від різних коренів. Праслов’янському ''*želězo'' співзвучні слова для позначення цього металу у [[балтійські мови|балтійських мовах]]: [[Литовська мова|литовське]] ''gele''ž''is'', [[Жемайтський діалект|жемайтське]] ''gelžis'', [[Латиська мова|латиське]] ''dzels'', [[Прусська мова|прусське]] ''gelso''. [[Балто-слов'янська мовна спільність|Балтослов’янська]] назва заліза вважається похідною від праіндоєвропейського слова ''*ghelghos'' («щось тверде»)<ref name=":0">{{Cite book|title = Етимологічний словник української мови у 7 томах. К.: Наукова думка, 1982 - 2009.|last = |first = |year = |publisher = |location = |pages = |language = |isbn = }}</ref> і відбиває велику твердість цього матеріалу порівняно з раніш уживаними металами &nbsp;— [[Мідь|міддю]], [[Бронза|бронзою]]. У грецькій мові похідні від ''*ghelghos'' мають значення «мідь» (''χαλκος'') та [[черепаха|«черепаха»]] (''χελυς''). З того ж давнього кореня українські «жовно», [[жолудь|«жолудь»]], [[залоза|«залоза»]], старослов’янське '''желы, жьлы''' («черепаха»)<ref name=":0" />. Інша версія — від [[санскрит]]ського «джальжа», що означало «метал», «руда»<ref>Мезенин Н.&nbsp;А. Занимательно о железе. М. «Металлургия», 1972. 200 с.</ref>. Висловлювалася також думка про запозичення цього слова балто-слов’янами з якоїсь мови [[Доіндоєвропейський субстрат|доіндоєвропейського населення Європи]]<ref name=":0" />.
 
Наукова назва хімічного елемента і термін у [[романські мови|романських мовах]] ({{lang-it|ferro}}, {{lang-fr|fer}}, {{lang-es|hierro}}, {{lang-pt|ferro}}, {{lang-ro|fier}}) походить від латинського слова «феррум» ({{lang-lat|ferrum}}). Латинське ''ferrum'', скоріш за все, запозичено із якоїсь східної мови, ймовірно, з [[фінікійська мова|фінікійської]] (для порівняння: {{lang-he|barzel}}, [[Шумерська мова|шумерськ]]. ''barzal'', [[Ассирійська мова|ассирійськ.]] ''parzilla'')<ref>Walde A. Lateinisches etymologisches Wörterbuch.&nbsp;— Carl Winter's Universitätsbuchhandlung.&nbsp;— 1906.&nbsp;— С. 285.</ref>.
Рядок 16:
 
== Поширення в природі ==
За поширеністю у природі ферум посідає друге місце серед металів (після [[алюміній|алюмінію]]). На нього припадає 5,10% маси [[Земна кора|земної кори]]. За вмістом у земній корі ферум посідає 4-ете місце. Зустрічається він виключно у вигляді сполук. Вільне залізо знаходять лише в [[метеорит]]ах.
 
Ферум&nbsp;— поширений елемент метеоритної речовини: в [[хондрит|кам'яних метеоритах]] міститься до 25%, а в [[сидерити|залізних]] 90,85 мас.% Fe. Космічна поширеність заліза близька до його вмісту в [[Фотосфера|фотосфері]] [[Сонце|Сонця]]&nbsp;— 627 г/т. Частка феруму в речовині Землі досить велика&nbsp;— 38,8%. Найбідніша на Ферум <span lang="UK">– </span>[[поверхня Землі]].
Рядок 29:
 
== Ізотопи ==
Природне залізо складається з чотирьох стабільних ізотопів: <sup>54</sup>Fe (ізотопна поширеність 5,845%), <sup>56</sup>Fe (91,754%), <sup>57</sup>Fe (2,119%) і <sup>58</sup>Fe (0,282%). Також відомо більшепонад 20 нестабільних ізотопів заліза з масовими числами від 45 до 72, найстійкіші з яких&nbsp;— <sup>60</sup>Fe (період напіврозпаду за уточненими в 2009 році даними становить 2,6 мільйона років<ref>
{{cite journal
|author=
Рядок 122:
Чисте залізо має досить обмежене застосування. Його використовують при виготовленні сердечників електромагнітів та якорів електромашин, як каталізатор хімічних процесів, для виготовлення анодних пластин залізо-нікелевих акумуляторів. Карбонільне залізо використовують для нанесення найтонших плівок і шарів на магнітофонні стрічки і диски носіїв постійної пам'яті, як [[анемія|антианемічний]] засіб та ін. Залізний порошок використовують при зварюванні, а також для цементації міді.
 
Залізовуглецеві сплави [[чавун]] і [[сталь]]&nbsp;— основний конструкційний [[матеріал]], що застосовується у всіх галузях промисловості. Виробництво заліза та його сплавів становить більшепонад 90% виробництва всіх металів і утворює окрему галузь промисловості&nbsp;— [[чорна металургія|чорну металургію]].
 
Сталі містять до 2,14% [[вуглець|карбону]], чавун&nbsp;— понад 2,14%. Фундаментом науки про сталь і чавун, як сплави заліза з вуглецем є [[діаграма стану сплавів залізо-вуглець]]&nbsp;— графічне відображення фазового стану сплавів заліза з вуглецем в залежності від їх хімічного складу і температури.
Рядок 172:
* Глосарій термінів з хімії // Й.&nbsp;Опейда, О.&nbsp;Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л.&nbsp;М.&nbsp;Литвиненка НАН України, Донецький національний університет&nbsp;— Донецьк: «Вебер», 2008.&nbsp;— 758 с. ISBN 978-966-335-206-0
* {{МГЕ|nocat=1}}
* Деркач Ф.&nbsp;АФ.&nbsp;А. Хімія: посібник для вступників до вищих учбових закладів / Ф.&nbsp;А.&nbsp;Деркач.&nbsp;— Львів: Львівський університет, 1968.&nbsp;— 312 с.
* Хільчевський В.&nbsp;В.&nbsp;В. Матеріалознавство і технологія конструкційних матеріалів: Навчальний посібник.&nbsp;— К.: Либідь, 2002.&nbsp;— 328с. ISBN 966-06-0247-2
 
== Посилання ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Залізо