Філ Коллінз: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
MobyBot (обговорення | внесок) м →Ранні роки: replaced: одноімен → одноймен за допомогою AWB |
||
Рядок 34:
Коли Коллінзу було п'ять років, йому на Різдво подарували іграшковий барабан. Пізніше його дядько виготовив йому саморобний барабан, яким він регулярно користувався. Як тільки Коллінз подорослішав, батьки купили йому професійнішу установку. Він практикував, граючи поруч з телевізором та радіоприймачем, і ніколи не вчився читати та писати [[Музична нотація|музичну нотацію]], навпаки, він використовує власноруч розроблену систему.
Професійне виховання Коллінза розпочалося в чотирнадцять років після його вступу до школи акторів Barbara Speake. Власну професійну кар'єру розпочав як дитячий [[актор]] та модель, а свою першу головну роль Артфула Доджера він зіграв в у фільмі-м'юзіклі «[[Oliver!]]», знятого за мотивами повісті [[Діккенс Чарльз|Чарльза Діккенса]] ''«[[Пригоди Олівера Твіста]]»''. Він також узяв участь у кінокомедії «[[Вечір важкого дня]]» від гурту [[The Beatles]] як один з глядачів-підлітків, що кричить під час публічної концертної сцени. Незважаючи на цю роль статиста в цьому фільмі, Коллінза там показано крупним планом: його мати була найнята для виконання виплат статистам в цьому фільмі, саме завдяки їй її сина було показано коротким крупним планом. Коллінз також проходив прослуховування на роль Ромео в фільмі «Ромео і Джульєтта» ([[1968]]), знятого за
Незважаючи на професійний початок кар'єри актора Коллінз продовжує тяжіти до музики. Протягом навчання в школі «Chiswick Community School» він сформував свій перший гурт з назвою «The Real Thing», а пізніше приєднався до гурту The Freehold. З останнім він записав першу власну пісню ''«Lying Crying Dying»''.
| |||