Константинополь: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Див. також: + Вікіцитати + Вікісховище |
MobyBot (обговорення | внесок) м →Царгород і Русь: replaced: священник → священик за допомогою AWB |
||
Рядок 58:
З Русі до візантійської столиці привозили хутра, мед, віск, смолу, [[бурштин]], невільників, а купували шовкові тканини, металеві вироби, вина, предмети розкоші. Руські купці користувалися у візантійській столиці привілеями, усталеними [[договори Русі з Візантією|русько-візантійськими договорами]] [[911]], [[944]], [[971]] років. Вони мешкали в окремому кварталі поблизу монастиря Св. Мамонта.
Особливу роль Константинополь зіграв у хрещенні Русі. За деякими даними саме у візантійській столиці хрестився князь [[Аскольд]]. У [[957]] р. місто відвідала [[княгиня Ольга]], яку приймав і навернув до християнства імператор [[Констянтин VII Багрянородний]]. З Царгорода були надіслані
Разом із християнством Русь перебрала і [[Візантійська культура|візантійську культуру]] та мистецтво. Розбудова Києва за Володимира Великого та [[Ярослав Мудрий|Ярослава Мудрого]] здійснювалася за константинопольськими зразками. Спорудження й оздоблення церков, зокрема [[Київський Софійський собор|Софії Київської]], а також княжих палаців, [[Золоті ворота (брама Києва)|Золотих Воріт]], виконували грецькі майстри та маляри. Найславніша [[Володимирська ікона Божої Матері|ікона Богоматері з Вишгороду]] (відома як Володимирська) є твором царгородських митців.
| |||