Просопографія: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Shynkar (обговорення | внесок)
Рядок 6:
Просопографія займається пошуком, [[Атрибуція|атрибуцією]] і зведенням біографічних та всіх інших даних (зовнішність, риси вдачі й особисті якості, родинні зв'язки, сфера діяльності, [[кар'єра]], різні життєві обставини тощо) про осіб, які згадуються в історичних джерелах, з метою максимально повного відтворення минулого як історії людей.
==Історія==
Витоки П. сягають 16 ст. і пов’язані з проблемою студіювання історії різних соціальних груп та біографій окремих їх представників. Але розквіт дисципліни припав на кінець 19 ст., коли вона широко використовувалася для відтворення історії стародавніх сусп-всуспільств[[Стародавня Греція|Стародавньої Греції]], [[Стародавній Рим|Риму Стародавнього]], [[Стародавній Єгипет|Стародавнього Єгипту]], Візант.[[Візантійська імперія|Візантійської імперії (див. Візантія)]]. Значний внесок в її становлення як наукової дисципліни зробили такі європейські науковці, як Е.Ріттерлінг, Т.Франке, Г.Альфреді, Д.Форні, Ж.Лоран та ін. Завдяки методам '''П.''' вчені створювали соціальний портрет або колективну біографію різних прошарків сусп-васуспільства чи професійних угруповань.
 
==Теоретичні підвалини==
Теоретичні підвалини дисципліни було закладено відомим французьким ученим, одним із засновників школи «Анналів» (див. Анналів школа) Л.Февром, який вважав основним завданням історика відтворення «живої історії», а її центр. персонажем — людину минулого зі всіма притаманними їй особливостями. Саме школою «Анналів» був започаткований новий напрям досліджень — «нова сімейна історія», покликаний розглядати історію кожної особистості в контексті сучасного їй сусп-ва, її соціального та родинного походження.