Просопографія: відмінності між версіями

Витоки П. сягають 16 ст. і пов’язані з проблемою студіювання історії різних соціальних груп та біографій окремих їх представників. Але розквіт дисципліни припав на кінець 19 ст., коли вона широко використовувалася для відтворення історії стародавніх сусп-всуспільств — [[Стародавня Греція|Стародавньої Греції]], [[Стародавній Рим|Риму Стародавнього]], [[Стародавній Єгипет|Стародавнього Єгипту]], Візант.[[Візантійська імперія|Візантійської імперії (див. Візантія)]]. Значний внесок в її становлення як наукової дисципліни зробили такі європейські науковці, як Е.Ріттерлінг, Т.Франке, Г.Альфреді, Д.Форні, Ж.Лоран та ін. Завдяки методам '''П.''' вчені створювали соціальний портрет або колективну біографію різних прошарків сусп-васуспільства чи професійних угруповань.