Анджей Щитко: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
категоризація
м →‎Біографія: заміна: працю… як → працю… за допомогою AWB
Рядок 23:
== Біографія ==
 
Анджей Щитко закінчив [[Кіношкола в Лодзі|Державну академію кіно, телебачення й театру ім. Л.Шіллера в Лодзі]] у 1978 р. та Гудменівську школу драми в Университеті Де Поля 1980 року. З 1990 року працює викладачем, з 2000 року професор театрального мистецтва. Працював як акторактором з такими відомими режисерами, як М.Грабовський, Г.Мрувчинський, [[Кристіан Люпа|К.Люпа]]. Створив понад 100 ролей на сценах Драматичного театру ім. О.Венгерка в [[Бялисток]]у (1978-80), де зіграв також Юду у виставі «Прощай, Юдо», Польського театру в [[Щецин]]і (1980), Сучасного театру в Щецині (1981-831983), Любуського театру ім. Л.Кручковського в Зеленій Гурі /1993-95/, Польського театру в Познані /(1983-2000/), Нового театру ім. К.Деймка в Лодзі /(2009-2012/).
 
Дебютував у кіно 1986&nbsp;року. Виступав на радіо як читець, а також як співавтор циклу передач /(«Радіо-Меркурі», Познань/). Є режисером вистав, серед яких&nbsp;— «Гра» [[Славомир Мрожек|С.Мрожека]] /1995/, «Моральний трактат» [[Чеслав Мілош|Ч.Мілоша]] /(1996/), «Аполло і Марсіяш» [[Збіґнєв Герберт|З.Герберта]] /2008/, «Лайфтин» М.Знаїнського /2012/, «Прощай, Юдо» І. Ірединського /2013/<ref>[http://timeua.info/090713/76999.html Идеальная свобода — это свобода выбора. Даже для Иуды]</ref><ref>[http://ktm.ukma.kiev.ua/show_content.php?id=1594 Два дзеркала для епохи. Огляд харківських вистав]</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.radiopolsha.pl/6/249/Artykul/255258|title=В Познани - премьера спектакля о Майдане|website=Polskie Radio dla Zagranicy|accessdate=2016-06-05}}</ref>, «Антигона в Нью-Йорку» [[Януш Ґловацький|Януша Гловацького]] /переклад з польської [[Ірванець Олександр Васильович|Олекса́ндр Ірване́ць]]''',''' 2014/<ref>{{Cite web|url=http://www.umoloda.kiev.ua/number/2580/164/90969/|title=У Харковi — як у Нью-Йорку|website=Club-tourist|accessdate=2016-06-05}}</ref><ref>{{Citation|last=Елена Григорьева|title=КультУра - Януш Гловацький|date=2014-12-18|url=https://www.youtube.com/watch?v=Ak_7LkgXOf0|accessdate=2016-06-05}}</ref><ref>{{Citation|last=Polskie Radio|title=Спасибо за «Антигону» и не только|date=2015-05-04|url=https://www.youtube.com/watch?v=3r6ObJCbEt8&feature=youtu.be|accessdate=2016-06-05}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://eepap.culture.pl/event/antigone-new-york-ivan-franko-national-theatre-kiev|title="Antigone in New York" in Ivan Franko National Theatre, Kiev|website=eepap.culture.pl|accessdate=2016-06-05}}</ref> (в [[Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка|Харківському академічному драматичному театрі ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка]]). Він був художній директором Польського театру в [[Нью-Йорк]]у (1991-93) і Польського театру в Познані (1998-2000).
 
Нагороджений медаллю [[Міністерство культури та національної спадщини Польщі|Міністерства культури і національної спадщини Польщі]] «Заслужений діяч культури Польщі» (2012). Лауреат премії ім. [[Станіслав Ігнатій Віткевич|Станіслава І. Віткевича]] (2016), надані Міжнародним Інститутом Театру<ref>{{Cite web|url=http://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/prytcha-pro-svobodu|title=Притча про свободу|website=Притча про свободу|accessdate=2016-06-05}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.encyklopediateatru.pl/artykuly/220056/warszawa-nagrody-polskiego-osrodka-iti|title=Warszawa. Nagrody Polskiego Ośrodka ITI|last=polskiego|first=Encyklopedia teatru|website=Encyklopedia teatru polskiego|accessdate=2016-06-05}}</ref>.