Кончаловський Андрій Сергійович: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
MobyVan (обговорення | внесок) м заміна: працю… як → працю… за допомогою AWB |
|||
Рядок 29:
В 1957–1959 навчався в [[Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського|Московській державній консерваторії]]<ref name=Ukr/><ref name=bio/><ref name=kadr/> по класу [[фортепіано]]<ref name=znaimo/>.
Після закінчення у 1965 режисерського факультету [[Всеросійський державний інститут кінематографії|Всеросійського державного інституту кінематографії]] (майстерня [[Ромм Михайло Ілліч|М. Ромма]]) почав працювати
В 1972 отримав звання лауреата Державної премії [[Казахська РСР|Казахської РСР]] після всесоюзного успіху фільму «Кінець отамана» за його сценарієм (про ліквідацію чекістами білого отамана Дутова, 30 млн глядачів за 1972 рік).
Рядок 50:
== Творчість ==
Перша самостійна повнометражна постановка — «Перший вчитель» (премія за найкращу жіночу роль Міжнародного кінофестивалю у Венеції, 1966; премія МКФ в Йері, 1967), що реалістично і разом з тим експресивно відобразила конфлікт нових віянь і патріархальних традицій в [[Киргизія|киргизькому]] селі. З того часу Міхалков-Кончаловський плідно працює
У 1967 Міхалков-Кончаловський поставив в стилістиці «документального реалізму» сільську драму «Історія Асі Клячиної», героїнею якого стала невдала самотня колгоспниця на прізвисько Ася-хромоножка. Фільм, що не збігався з шаблонним трактуванням життя радянського села, піддався численним цензурним поправкам і був покладений «на полицю» (його прокат в оригінальному варіанті відбувся більше двадцяти років опісля). Після досвіду, що так розчаровує, з фільмом на сучасну тему режисер звернувся до екранізації російської літературної класики і створив яскраві кінематографічні аналоги творів [[Тургенєв Іван Сергійович|І. С. Тургенева]] («Дворянське гніздо») і [[Чехов Антон Павлович|А. П. Чехова]] («Дядя Ваня», приз МКФ в Сан-себастьяні, 1971).
| |||