Відмінності між версіями «Мелані Кляйн»

Мелані Кляйн (редагувати)

Версія за 10:03, 20 листопада 2016

3 байти вилучено ,  4 роки тому
м
→‎Біографія: заміна: працю… як → працю… за допомогою AWB
м (replaced: в якості → як, typos fixed: 0-і → 0-ті за допомогою AWB)
м (→‎Біографія: заміна: працю… як → працю… за допомогою AWB)
У [[1921]]&nbsp;р., у віці 38 літ, Мелані Кляйн на запрошення Абрахама переїхала до [[Берлін]]у. Це запрошення збіглося з від'їздом її чоловіка в чергове тривале відрядження до [[Швеція|Швеції]]. Не побажавши поїхати з ним, Кляйн віддала перевагу своїм професійним інтересам. Це розставання стало наслідком наростаючого відчуження між подружжям і стало прелюдією офіційного розлучення, що послідувало кілька років потому<ref name="к"/>.
 
У Берліні вона почала працювати як психоаналітикпсихоаналітиком не тільки з дітьми, але й з дорослими. Заступництво Абрахама дуже допомогло її успіхам. Карл Абрахам володів особливим становищем всередині аналітичного співтовариства, оскільки він, поряд з [[Карл Юнг|Карлом Г. Юнгом]] (працював в [[Цюріх]]у), [[Шандор Ференці|Шандором Ференці]] (в Будапешті) і [[Ернст Джонс|Ернстом Джонсом]] (у [[Лондон]]і), був одним з піонерів психоаналітичного руху за межами Відня. Його авторитетові сприяла багаторічна репутація досвідченого клініциста, а також особиста близькість до Фрейда. У період спілкування з Кляйн Абрахам був президентом Міжнародної психоаналітичної асоціації, і ця обставина не могло не позначитися на професійному просуванні його [[протеже]]<ref name="к"/>.
 
У [[1926]]&nbsp;р. Мелані Кляйн на запрошення Ернста Джонса переїхала до Великобританії (Джонс запросив її прочитати кілька лекцій по дитячому аналізу в Англії), де і влаштувалася остаточно. У 1927&nbsp;р. вона остаточно перебралася до Англії, ставши першим аналітиком з континенту серед членів Британського психоаналітичного суспільства. Там її клінічна і теоретична робота досягла свого розквіту і отримала широке визнання, з'явилися численні учні, вийшли в світ основні статті та книги<ref name="к"/>,<ref name="з"/>.
У 20—30-ті рр. Британське психоаналітичне товариство в значній мірі вже сформувало оригінальний підхід до теорії і практики [[психоаналіз]]у. З часом ця обставина стала однією з найважливіших причин виникнення ворожості і конфліктів між британськими та віденськими психоаналітиками. Протистояння двох шкіл психоаналізу максимально загострилося після переїзду Кляйн в Лондон. У цей час Кляйн почала активно впроваджувати ігрову техніку в практику дитячого аналізу, ставши безумовним піонером цього напрямку<ref name="к"/>.
 
Після Другої світової війни Кляйн в основному працювала якнавчальним навчальний аналітиканалітиком і як супервізорсупервізором, відмовившись від активної ролі в житті Британського психоаналітичного суспільства. Все більше уваги вона приділяла теоретичним питанням. У [[1951]]&nbsp;р. з'явилася її робота «Заздрість і подяка», а в [[1961]]&nbsp;р., вже посмертно,&nbsp;— «Опис аналізу дитини». Навіть на останньому році життя Кляйн продовжувала теоретичні психоаналітичні вишукування (робота про трилогії Есхіла «Орестея»). У [[1960]]&nbsp;р. після перенесеної операції Мелані Кляйн померла від емболії легеневої артерії<ref name="к"/>.
 
== Наукове вчення ==
MobyVan
Автопатрульні
29 261

редагування

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Спеціальна:Мобільна_різниця_версій/19184066