|
Що це означає для держави? Зменшення рівня корупційних зловживань високопосадовцями, розуміння ними індивідуальної відповідальності перед громадянами. Як результат — зростання публічної довіри до доброчесних посадовців і усвідомлення невідворотності дотримання законодавства недоброчесними.
'''[http://ti-ukraine.org/what-we-do/projects/project-2525.html ВПРОВАДЖЕННЯ В ШИРОКУ ПРАКТИКУ ЗАСТОСУВАННЯ В УКРАЇНІ КРАЩОГО ДОСВІДУ ПОДОЛАННЯ ТА ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ]'''
01.01.2011 до 30.11.2011
З метою максимального залучення потенціалу громадянського суспільства України до реальної боротьби з корупцією Творче об'єднання «ТОРО» створило спеціалізований сайт для громадських анти корупціонерів '''[http://anticorruption.in.ua/ www.anticorruption.in.ua]'''. Учасниками мережі створено та активно поповнюється банк найкращих антикорупційних практик, який накопичує реальні приклади протидії корупції в різних сферах життя. Саме завдяки таким практикам українці вчаться реально боротися з корупцією.
[[Творче об'єднання "ТОРО"|Творче об'єднання «ТОРО»]] ініціювало створення спеціалізованого сайту з питань [[Державні закупівлі|державних закупівель]] — '''www.integrity.pp.ua''', який відкрився 20 жовтня 2011 року. '''Мета сайту''' — донести до людей думку про те, що неефективне використання бюджетних коштів стосується кожного українця.
Активісти [[Творче об'єднання "ТОРО"|Творчого об'єднання «ТОРО»]] 9 грудня 2011 року з нагоди Міжнародного дня боротьби з корупцією провели інформаційну кампанію під гаслом: '''«Влаштуй собі свято — зупини корупцію!»'''.
Акція відбулася у Києві, на Майдані Незалежності. Ми закликали усіх громадян України відпочити у цей день від труднощів корумпованого життя і влаштувати свято. ''«Давайте відмовимося платити сантехніку чи лікарю, викладачу чи чиновнику. Побачите — ніщо так не піднімає настрій, як розгублене обличчя корупціонера, якому відмовили. А яке ж свято без подарунка? Зеконом на хабарах — купи собі подарунок!» ''— такі поради давали українцям представники антикорупційної організації. Під час вуличної акції усі бажаючі мали можливість поставити свої підписи під зверненнями широкої громадськості до Президента України [[Янукович Віктор Федорович|Віктора Януковича]] та прем'єр-міністра [[Азаров Микола Янович|Миколи Азарова]] стосовно схвалених Державної програми боротьби з корупцією та Національної антикорупційної стратегії. Проекти згаданих державних програм не були оприлюднені, як того вимагає [[Закон України «Про доступ до публічної інформації»|Закон «Про доступ до публічної інформації»]], що означало повне ігнорування не лише законів України, а й інтересів громадськості.
[http://ti-ukraine.org/what-we-do/projects/project-2524.html '''СИЛЬНИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ В УКРАЇНІ''']
01.03.2011 до 01.07.2011
На початку 2011 року в Україні з'явилася неформальна коаліція авторитетних і незалежних неурядових організацій, які поставили собі за ціль не допустити прийняття тендерного законопроекту № 7532. У березні 2011 року в коаліцію входило близько 30 організацій.
Координацію роботи коаліції здійснювало [[Творче об'єднання "ТОРО"|Творче об'єднання «ТОРО»]]. Коаліція стала основою для '''громадського Партнерства «За доброчесні державні закупівлі»'''. На глибоке переконання [[Творче об'єднання "ТОРО"|ТО «ТОРО»]] та членів громадського Партнерства «За доброчесні державні закупівлі», знизити рівень корупції в держзакупівлях може запровадження постійно діючого громадського контролю.
Спільна ініціатива [[Творче об'єднання "ТОРО"|Творчого об'єднання «ТОРО»]] та Transparency International Чеської Республіки покликана залучити досвід громадських організації Чехії в царині реалізації громадського моніторингу [[Державні закупівлі|державних закупівель]].
==== ПРОФЕСІЙНІ ГРОМАДСЬКІ АНТИКОРУПЦІОНЕРИ ====
20.06.2014 до 20.08.2014
[[Файл:Корупція-грабує.jpg|міні|250x250пкс|"Корупція грабує"]]
TI Україна знизили рівень толерування корупції у суспільстві, розпочавши інформаційно-просвітницькурозпочали роботу над зміною стереотипу, що корупція — це не злочин. ПровокативнаТак інформаційна кампанія '''"Вставай, корупція вбиває!"''' спонукала українців сприймати корупцію як неприйнятне суспільне явище, висловлюючи особисту незгоду з її існуванням. Антикорупційний он-лайн майданчик став платформою для активних громадян, які шукали інструмент для боротьби з корупцією. Прості та покрокові юридичні інструкції протидії корупції були використані більше 7000 разів за рік.
Завдяки співпраці з рекламною агенцією Cheil Україна та операторами зовнішньої реклами, ТІбуло Україна з партнерами створили, розмістили та анонсувалистворено соціальну рекламну кампанію [http://ti-ukraine.org/news/oficial/4511.html «Прокинься! Корупція вбиває»]. Більше 200 білбордів в 11 містах України повідомляли, що [http://ti-ukraine.org/sites/default/files/images/library/10147738_616508648425483_1492366965_o.jpg «Корупція розбещує»], [http://ti-ukraine.org/sites/default/files/images/library/10148095_616508641758817_2125507397_o.jpg «Корупція вбиває»], [http://ti-ukraine.org/sites/default/files/images/library/10148459_616508651758816_506026506_o.jpg «Корупція грабує».]
В рамках кампанії було продубльовано українською мовою відео мережі ТІ — '''«Прокинься!»'''. [https://www.youtube.com/watch?v=W7N-VeCnli0&list=UUQJFbaoYJHT5gGUhtUM4s9w Соціальний відеоролик] було розміщено на онлайн-телеканалах [[Громадське телебачення|Громадське ТВ]], [[Spilno.TV|Спільно ТВ]] та [[Еспресо TV|Еспресо ТВ]]. Безкоштовно та за власною ініціативою відео транслювали мережі кінотеатрів [[Сінема Сіті (мережа кінотеатрів)|«Сінема Сіті»]], «<nowiki/>[[Multiplex (мережа кінотеатрів)|Мультиплекс]]<nowiki/>», кінотеатр «Правда Кіно», компанія «Кіномедіа».
Всього протягом року було опубліковано 45 покрокових інструкцій, які отримали 7263 завантаження. Три найпопулярніші інструкції були оформлені у вигляді інфографіки та поширювалися під час заходів ТІ Україна. Так, набір антикорупційних практик було презентовано студентам під час щорічного заходу [[Студентська республіка|«Студреспубліка»]]. Крім цього, на сайті відбувалися он-лайн консультації юристів, до яких звернулся близько 30 осіб.
[http://ti-ukraine.org/what-we-do/projects/project-19.html '''НОВЕ АНТИКОРУПЦІЙНЕ ТА ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ — МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ ГРОМАДЯН''']
01.09.2012 до 31.12.2012
'''Мета проекту:''' Підготовка та консультативна підтримка групи зі 100 громадських активістів України, здатних реалізовувати ефективні моніторингові та правозахисні кампанії, що спираються на можливості нового інформаційного й антикорупційного законодавства України.
'''Заходи:'''
1. Навчальні семінари щодо практичного застосування нового антикорупційного та інформаційного законодавства для 100 представників цільової групи.
2. Ініціювання випускниками навчальних семінарів моніторингових кампаній за напрямами: а) моніторинг практики оприлюднення органами влади проектів нормативно-правових актів; б) моніторинг практики функціонування реєстрів публічної інформації; в) моніторинг практики реалізації норми про заборону отримання благодійних пожертв органами публічної влади.
3. Консультативна підтримка громадських моніторингових кампаній, орієнтованих на застосування нового антикорупційного та інформаційного законодавства.
4. Підсумкова конференція за результатами проекту.
Реалізація проекту стала можливою завдяки фінансовій підтримці '''Представництва Фонду Фрідріха Науманна в Україні.'''
==== НАЛЕЖНЕ ТА ПРОЗОРЕ ВРЯДУВАННЯ ====
03.02.2014 до 31.03.2014
[[Файл:Показники відкритості врядування.png|міні|''Карта показників відкритості врядування'']]
Для того, аби напрацювати громадський проект Плану дій України в ініціативі '''«Партнерство Відкритий Уряд»''' на 2014—2015 р, який би найкраще врахував всі можливі пропозиції громадськості, ТІ Україна та [[Програма розвитку ООН|Пограма розвитку ООН]] провели ряд регіональних консультацій. Такі зустрічі відбулися в Херсоні, Львові та Дніпропетровську. В обговоренні Плану дій взяли участь представники громадських об'єднань та місцевої влади з 15 областей України: Львівської, Івано-Франківської, Волинської, Хмельницької, Тернопільської, Рівненської, Херсонської, Одеської, Миколаївської, Кіровоградської, Дніпропетровської, Донецької, Полтавської, Луганської та Запорізької. Було зібрано більше ніж 150 пропозицій щодо вдосконалення проекту Плану дій.
Для того, аби План дій враховував всі нюанси оновленого українського законодавства, Transparency International Україна із залученими експертами розробила та провела дослідження '''«Карта відкритого врядування»'''. Український дослідник Денис Ковриженко за 127 індикаторами проаналізував національне законодавство України. Дослідження показало, що українське законодавство в частині прозорості, участі громадян у врядуванні, підзвітності та інструментів, необхідних для впровадження прозорості, відповідає індикаторам відкритості врядування на 79 %. За результатами дослідження була проведена експертна дискусія «Як зробити Кабінет Міністрів України взірцем відкритого урядування?». Були створені 4 робочі групи для напрацювання рекомендацій у сферах: прозорість влади, участь громадськості, підзвітність влади та інструменти врядування.
'''Результати дослідження''' також лягли в основу громадських напрацювань щодо '''Плану Дій «Партнерство Відкритий Уряд»''' на 2014—2015 роки. Систематизовані результати громадських консультацій було представлено 16 червня в [[Кабінет Міністрів України|Кабінеті Міністрів України]] під час круглого столу «Ініціатива "Партнерство Відкритий Уряд": який план дій потрібен Україні?».
26 листопада Уряд затвердив План дій Партнерства Відкритого Уряду на 2014—2015 рр, з урахуванням усіх вимог громадськості. Цей документ визначає Transparency International Україна партнером деяких заходів Уряду. Громадські експерти допоможуть владі організувати нагляд за реалізацією інфраструктурних проектів, запровадити внутрішній контроль в діяльності міністерств та створити єдину електронну систему майнових декларацій чиновників.
[http://ti-ukraine.org/what-we-do/projects/project-2538.html '''ОЦІНКА РІВНЯ ЯКОСТІ РОБОТИ СУДІВ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ НА ОСНОВІ МЕТОДОЛОГІЇ КАРТОК ГРОМАДЯНСЬКОГО ЗВІТУВАННЯ''']
16.05.2012 до 31.12.2012
За допомогою карток громадського звітування було проведене опитування 5 судів Кіровоградської області: [[Апеляційний суд Кіровоградської області]], Ленінський районний суд міста Кіровограда, Кіровоградський районний суд міста Кіровограда, Кіровоградський районний суд Кіровоградської області, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області.
У дослідженні '''при оцінюванні рівня задоволеності роботою суду''' його відвідувачами використовувалися наступні критерії: фізична доступність суду, зручність та комфортність перебування в суді, повнота та якість інформації, дотримання термінів судового розгляду, сприйняття роботи працівників апарату суду, якість судового рішення.
'''За результатами''' було видано брошуру та проведено круглий стіл «Суди Кіровоградщини очима кіровоградців», що став першим комунікаційним майданчиком для всіх учасників судових проваджень та громадськості. Також був початий відкритий діалог між представниками судів, громадськими організаціями та медіа в сфері покращення якості роботи судів.
[http://ti-ukraine.org/what-we-do/projects/project-2539.html '''РЕАЛЬНІ АНТИКОРУПЦІЙНІ РЕФОРМИ В УКРАЇНІ — ЦЕ РЕАЛЬНА УЧАСТЬ ГРОМАДСЬКОСТІ У ЇХ ЗДІЙСНЕННІ''']
01.11.2011 до 01.03.2012
'''Мета проекту:''' сприяння українській владі у належному впровадженні антикорупційних реформ через участь громадськості в розробці та впровадженні державної та регіональних програм протидії корупції в Україні.
Завдяки ініціативі експертів Transparency International Україна громада та влада об'єдналися і розробили місцеві програми протидії корупції в 5 регіонах України: Вінницький, Кіровоградській, Дніпропетровській, Івано-Франківській областях та місті Києві. Місцева влада Вінницької області першою в Україні в тісному діалозі з громадськими експертами підготувала та ухвалила регіональну антикорупційну програму. Слідом за нею власні програми протидії корупції прийняли Івано-Франківська та Вінницька області. Влада вперше на регіональному рівні взяла зобов'язання про конкретні дії в сфері зменшення рівня корупції.
[http://ti-ukraine.org/what-we-do/projects/project-2540.html '''ДОБРОЧЕСНІ ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ В ДІЇ''']
01.06.2011 до 31.10.2011
На початку 2011 року в Україні з'явилася неформальна коаліція авторитетних і незалежних неурядових організацій, які поставили собі за ціль не допустити прийняття тендерного законопроекту № 7532. У березні 2011 року в коаліцію входило близько 30 організацій.
Координацію роботи коаліції здійснювало Творче об'єднання «ТОРО». Коаліція стала основою для громадського Партнерства '''«За доброчесні державні закупівлі»'''.
'''Метою діяльності''' Партнерства є зниження рівня корупції у сфері державних закупівель задля задоволення суспільних проблем. Партнерство провело ефективну адвокасі-кампанію, спрямовану на недопущення корупційних ризиків у законопроекті № 7532 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель».
'''У рамках кампанії:'''
• активісти Партнерства розробили набір поправок до законопроекту та зареєстрували їх у парламенті через групу народних депутатів;
• направили відкрите звернення громадськості України до Президента України [[Янукович Віктор Федорович|Віктора Януковича]] вимогою повернути на доопрацювання законопроект № 7532;
• організували публічну акцію під назвою '''«Президенте, не продавайся! Заветуй тендерний закон № 7532!»'''.
Окрім цього, Партнерство підняло великий інформаційний скандал в Україні та за її межами навколо можливого корупціонування тендерного законодавства, а також, заручившись допомогою групи українських експертів, які представляли Партнерства «За доброчесні державні закупівлі», [[Новий Громадянин|«Новий громадянин»]] та [[Громадська експертна рада при Українській частині Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС|Громадську експертну раду при Українській частині Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС]], звернулися до Президента України Віктора Януковича з проханням врахувати громадські пропозиції щодо доопрацювання законопроекту № 7532 при підготовці офіційної позиції щодо закону.
З метою залучення громадян до протидії корупції у сфері закупівель ТОРО ініціювало національну та регіональну виставки карикатур '''«Яка ціна державних закупівель в Україні?»'''. Їх безпосередньо відвідали понад 200 соціально активних українців з 5 регіонів України. Онлайн версія виставки постійно доступна за [http://www.integrity.pp.ua/ua/news/photo/vaza18/album?albumid=7 посиланням].
Громадське Партнерство «За доброчесні державні закупівлі» стало потужною антикорупційною коаліцією України, до складу якої входять 57 моніторингових неурядових організацій, аналітичних центрів, бізнес-асоціацій, медіа та індивідуальних членів. Завдяки понад піврічній адвокасі-кампанії Партнерством було не допущено закладання в проекті нового закону про державні закупівлі значних корупційних втрат на суму в 5 мільярдів євро. Після тривалого тиску громадськості та міжнародних партнерів Президент України Віктор Янукович заметував закон та повернув його на доопрацювання в парламент.
Реалізація проекту стала можливою завдяки фінансовій підтримці Виконавцем проектами міжнародної технічної допомоги [http://www.pactworld.org/ Pact, Inc.]
[http://ti-ukraine.org/what-we-do/projects/project-2530.html '''НАЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА ДОБРОЧЕСНОСТІ: ОЦІНЮВАННЯ УКРАЇНИ (НЕЗАЛЕЖНА ОЦІНКА ГОТОВНОСТІ УКРАЇНИ ДО СИСТЕМНИХ АНТИКОРУПЦІЙНИХ РЕФОРМ)''']
05.05.2010 до 28.02.2011
[[Творче об'єднання "ТОРО"|Творче об'єднання «ТОРО»]] (Transparency International Україна) та [[Лабораторія законодавчих ініціатив]] за розробленою методологією Transparency International провели '''дослідження''' '''«Національна система доброчесності — оцінювання України»'''. Дослідження продемонструвало, що жодна з інституцій або секторів неспроможна чинити будь-який вплив на зниження загального рівня [[Корупція|корупції]]. Найдоброчеснішою інституцією є [[Рахункова палата|Рахункова палата України]] (65,97б.), а найменш доброчесними є політичні партії (27,77б.).
Комплексне незалежне оцінювання 13 ключових інституцій та секторів України було виконане у 2010 році '''за наступними параметрами:'''
а) спроможність ефективно здійснювати діяльність, пов'язану з протидією корупції;
б) прозорість та підзвітність;
в) роль у запобіганні корупції та забезпеченні належного врядування.
'''До переліку інституцій''' '''увійшли''' політичні партії, [[Центральна виборча комісія України|Центральна виборча комісія]], правоохоронні органи, [[Верховна Рада України|Верховна Рада]], засоби масової інформації, [[Кабінет Міністрів України]], [[Рахункова палата]], органи судової влади, бізнес-сектор, публічний сектор, [[уповноважений Верховної Ради України з прав людини]], спеціалізовані антикорупційні органи, організації [[Громадянське суспільство|громадянського суспільства]].
Методологія дослідження була апробована більше, ніж в 70 країнах світу. Фахівці та експерти з питань антикорупції, представники міжнародних та неурядових організацій, медіа- та бізнес-секторів розробили набір першочергових рекомендацій, виконання яких органами влади, самими інституціями та іншими зацікавленими сторонами дозволило б суттєво підвищити спроможність України ефективно протидіяти корупції на різних рівнях.
[http://ti-ukraine.org/what-we-do/projects/project-2531.html '''ЖИТТЯ БЕЗ КОРУПЦІЇ: УРОКИ ДЛЯ УКРАЇНИ''']
01.03.2010 до 01.07.2010
В рамках проекту проведено дискусії '''«Представлення досвіду краї колишнього соціалістичного табору в протидії корупції — уроки для України»''' та '''«Як громадськість може протидіяти корупції: підходи Transparency International»'''.
В дискусіях взяли участь громадські діячі; експерти — представники Transparency International Болгарії, Грузії, Росії; Міклош Маршал — регіональний директор Transparency International по країнах Європи та Центральної Азії; представники органів влади; журналісти.
==== ЕФЕКТИВНА АНТИКОРУПЦІЙНА ПОЛІТИКА ====
Transparency International Україна разом з низкою провідних антикорупційних експертів провела масштабне та комплексне Оцінювання [[Національна система доброчесності|національної системи доброчесності (НСД)]] України, у якому повністю дослідила антикорупційну законодавчу базу країни та практичне функціонування основних органів, відповідальних за запобігання та протидію корупції.
'''Національна система доброчесності (НСД)''' охоплює основні сфери діяльності держави, що відповідають за боротьбу із [[Корупція|корупцією]]. Ці сфери включають не лише різноманітні [[Органи державної влади|державні органи]], зокрема [[Верховна Рада України|Парламент]], [[Кабінет Міністрів України|Уряд]], публічний сектор, [[Судова система України|органи судової влади]] тощо, але й політичні партії, [[громадянське суспільство]], ЗМІ та бізнес. На думку авторів дослідження, у міжнародній спільноті поступово формується консенсус щодо побудови антикорупційної системи. Всебічний аналіз доброчесності вкрай необхідний для виявлення корупційних ризиків.
У дослідженні також взяли участь експерти [http://antac.org.ua/ Центру протидії корупції,] [[Центр політико-правових реформ|Центру політико-правових реформ]], [[Центр Ейдос|Центру політичних студій та аналітики]], фірми [http://arzinger.ua/ua/ Arzinger] та незалежні фахівці. Дослідження свідчить, що хоча у сфері антикорупції і було здійснено певний прогрес, корупція все ж залишається ключовою проблемою в Україні, а всеохопний вплив [[Кабінет Міністрів України|Уряду]] та [[Олігархія|олігархів]] підриває реформи.
За результатами оцінювання [[Національна система доброчесності|НСД]] 2015 року, корупція в Україні залишається системною проблемою, яка існує на всіх рівнях державної влади. Політичні партії, законодавчий орган, правоохоронці, держслужбовці та судова гілка влади й досі сприймаються громадянами як дуже корумповані сфери.
'''Національна система доброчесності (НСД)''' охоплює основні сфери діяльності держави, що відповідають за боротьбу із корупцією. Ці сфери включають не лише різноманітні державні органи, зокрема [[Верховна Рада України|Парламент]], [[Кабінет Міністрів України|Уряд]], публічний сектор, [[Судова система України|органи судової влади]] тощо, але й політичні партії, [[громадянське суспільство]], ЗМІ та бізнес. На думку авторів дослідження, у міжнародній спільноті поступово формується консенсус щодо побудови антикорупційної системи. Всебічний аналіз доброчесності вкрай необхідний для виявлення корупційних ризиків.
У результатах дослідження було відмічено слабку роль [[Політична партія|політичних партій]] у підтримці [[Національна система доброчесності|НСД]]. У 2014 році партії взяли на себе більше зобов'язань боротися з [[Корупція|корупцією]] порівняно з 2010 роком, однак, значну частину зобов'язань [[Політична партія|партій]] так і не було втілено у життя.
Фахівці зазначають, що сильне '''громадянське суспільство''' є наріжним каменем у формуванні потужної антикорупційної системи. У дослідженні відмічається, що [[Громадська організація|громадські організації]] на сьогоднішній день відіграють активну участь в антикорупційних реформах країни у порівнянні з 2010 роком. '''Основна їх функція '''— контроль за підзвітністю [[Кабінет Міністрів України|Уряду]]'''.''' Якщо у 2010 році спостерігалися численні випадки втручання Уряду в діяльність громадських організацій та переслідування лідерів й активістів громадянського суспільства, то від лютого 2014 року організації зазвичай працюють у вільному середовищі. Водночас рівень прозорості та підзвітності громадських організації не виріс у порівнянні з 2010 роком. Публікація загальних та фінансових звітів громадських організацій не є поширеною практикою. Таким чином, доброчесність у межах самих громадських організацій забезпечується, головним чином, під тиском донорів.
Рівень терпимості до корупції в українському [[Суспільство|суспільстві]] серйозно зменшився з 2010 року, але практично третина українських громадян досі вважає, що [[корупція]] може бути виправдана, а хабак є шляхом найменшого спротиву для розв'язання проблеми у відносинах з різними [[Державна установа|держустановами]].
Знизити рівень корумпованості в країні вдасться за рахунок запуску важливих антикорупційних інституцій — такий головний висновок дослідження. Це [[Національне антикорупційне бюро України|Національне антикорупційне бюро України (НАБУ)]], що має стати правоохоронним органом, та [[Національне агентство з питань запобігання корупції|Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК)]], яке буде застосовувати ''превентивні'' заходи. На жаль, експерти відмічають недотримання всіх законодавчих норм при запуску та функціонуванні зазначених органів. Таким чином, є ризик, що головні антикорупційні інституції стануть контрольованими з боку Уряду. Експерти радять органам державної влади закріпити статус та гарантії незалежності НАБУ в Конституції України, а також забезпечити прозору процедуру формування НАЗК. Окрім того, вони наголошують на належному фінансовому забезпеченні діяльності цих органів.
Експерти відмітили, що знизити рівень корумпованості в країні вдасться за рахунок збільшення ролі громадянського суспільства як контролера антикорупційних реформ, запуску важливих антикорупційних інституцій ([[Національне антикорупційне бюро України|Національне антикорупційне бюро України (НАБУ]]), що має стати правоохоронним органом, та [[Національне агентство з питань запобігання корупції|Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК)]], яке буде застосовувати превентивні заходи), а також реформування системи фінансування [[Політична партія|політичних партій]] та виборчих кампаній, з використанням європейського антикорупційного досвіду. [[Файл:Антикорупційне законодавство.jpg|міні|250x250пкс|''Основні зміни в антикорупційному законодавстві України щодо врегулювання конфлікту інтересів.'']][http://ti-ukraine.org/what-we-do/projects/project-4912.html '''«УКРАЇНА БЕЗ КОНФЛІКТУ ІНТЕРЕСІВ»''']
У дослідженні відмічається слабка роль політичних партій у підтримці НСД. Це пояснюється їх неспроможністю поєднувати та представляти соціальні інтереси. У 2014 році партії взяли на себе більше зобов'язань боротися з корупцією порівняно з 2010 роком, що збільшує роль законодавчої та виконавчої влади у впровадженні антикорупційних реформ. Однак, значну частину зобов'язань партій так і не було втілено у життя. У дослідженні йдеться, що основними причинами неспроможності партій поєднувати та представляти суспільні інтереси є їх сильна залежність від заможних донорів, через відсутність будь-яких обмежень на приватні пожертвування та щорічне державне фінансування.
'''За результатами оцінювання НСД 2015 року''', корупція в України залишається системною проблемою, яка існує на всіх рівнях державної влади. Попри покращення, що спостерігається в окремих сферах у порівнянні з 2010 роком, дрібна і велика корупція в цілому процвітають. Політичні партії, законодавчий орган, правоохоронці, держслужбовці та судова гілка влади й досі сприймаються громадянами як дуже корумповані сфери. Рівень терпимості до корупції в українському суспільстві серйозно зменшився з 2010 року, але практично третина українських громадян досі вважає, що корупція може бути виправдана, а хабар є шляхом найменшого спротиву для розв'язання проблеми у відносинах з різними держустановами. Зарадити ситуації із корупцією в Україні допоможе збільшення ролі громадянського суспільства як контролера антикорупційних реформ, запуск і незалежне функціонування [[Національне антикорупційне бюро України|НАБУ]] та [[Національне агентство з питань запобігання корупції|НАЗК]], а також реформування системи фінансування політичних партій та виборчих кампаній, з використанням європейського антикорупційного досвіду.
[http://ti-ukraine.org/what-we-do/projects/project-4912.html '''«УКРАЇНА БЕЗ КОНФЛІКТУ ІНТЕРЕСІВ»''']
01.08.2014 до 31.05.2015
[[Файл:Антикорупційне законодавство.jpg|міні|250x250пкс|''Основні зміни в антикорупційному законодавстві України щодо врегулювання конфлікту інтересів.'']]
'''Мета проекту:''' сприяти якісній [[Імплементація|імплементації]] в Україні реформи врегулювання конфлікту інтересів через адвокатування нової редакції базового антикорупційного закону.
Результатом проекту стало те, що завдяки злагодженим зусиллям експертної антикорупційної спільноти Україна отримала закони для запуску дієвої антикорупційної реформи. 14 жовтня 2014 року Парламент проголосував за схвалені Урядом антикорупційні закони, які розробили громадські експерти. Це такі документи: «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», «Про запобігання корупції», «Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014—2017 роки», «Про Національне антикорупційне бюро України», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів». Також було прийнято спецзакон «Про прокуратуру», який позбавив цей орган функції загального нагляду.
Також ми розробляти та адвокатували закон про державні закупівлі. Через пару тижнів після перемоги Революції гідності за ініціативи новопризначеного міністра економіки Павла Шеремети була створена робоча група з розробки нової редакції закону про здійснення державних закупівель. Ця редакція мала задовольнити всі вимоги, які протягом тривалого часу висували до влади В.Януковича громадські та міжнародні організації. До групи увійшли провідні громадські та міжнародні експерти, включаючи Transparency International Україна. Нова редакція була розроблена у найкоротші строки. TI Україна разом із партнерами доклала чималих зусиль для її прийняття ще «старою» Верховною Радою. По суті, цей закон став першим антикорупційним законом, що вступив у дію після Революції Гідності.
Іншим результатом стало те, що з квітня 2014 року кожен громадянин України може відстежити будь-яку державну закупівлю від її початку до результатів виконання закупівельного договору на державному веб-порталі tender.me.gov.ua. Замовники (органи влади та держпідприємства) зобов'язані оприлюднювати будь-які зміни до істотних умов договору (ціна, специфікації тощо). Всі підприємства, які перебувають під контролем держави, зобов'язані оприлюднювати ключову інформації про закупівлі за власні кошти. Значно розширено доступ до інформації про тендери державних монополістів. Громадські активісти, як і журналісти, мають право відвідувати засідання тендерної комісії під час розкриття тендерних пропозицій. Заборонено допускати до тендеру компанії, які пов'язані із членами тендерної комісії. Крім того, учасники торгів, які брали участь у тендерних змовах, втрачають право брати участь у державних закупівлях протягом трьох років. Кількість виключень з-під дії тендерного законодавства скорочена до десятка.
Інші результати:
- громадяни знають та користуються можливостями постійно діючої онлайн-платформи для коментування та узагальнення пропозицій громадськості щодо ефектиіних шляхів протидії корупції в Україні;
- щонайменше 15 % активних громадян отримали базову інформацію про зміст антикорупційних ініціатив, спрямованих на превенцію корупції;
- громадські та владні ініціативи з просування реформ доброчесності добре відомі серед визначених партнерів у владі та позитивно сприймаються суспільством;
'''Мета проекту:''' сприяння якісній [[Імплементація|імплементації]] в Україні реформи врегулювання конфлікту інтересів через адвокатування нової редакції базового антикорупційного закону.
- регіональні партнери отримали зручний механізм для інформування про корупційні злочини та готові продовжити свою діяльність у сфері запобігання корупції в майбутньому;
Детальніше про конфлікт інтересів на публічній службі за [http://ti-ukraine.org/what-we-do/research/4924.html посиланням].
- 54 % учасників регіональних обговорень підписали «Декларацію безхабарності».
[http://ti-ukraine.org/what-we-do/projects/project-4848.html '''АЛЬТЕРНАТИВНИЙ ЗВІТ З ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ АНТИКОРУПЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ''']
Звіт можна знайти [http://ti-ukraine.org/what-we-do/research/5469.html тут].
[http://ti-ukraine.org/what-we-do/projects/project-4910.html '''"ЯКОЮ МОЖЕ БУТИ АНТИКОРУПЦІЙНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ? ГОВОРЯТЬ ЛЮДИ''']
01.07.2014 до 31.12.2014
Силами громадської організації «Transparency International Україна» та у співпраці з партнерами було створено постійно діючий віртуальний майданчик комунікації з громадськістю під назвою «Ефективна антикорупційна політика: говорять люди». Цей майданчик являє собою тематичний розділ громадського антикорупційного порталу www.anticorruption.in.ua, який містить базу майнових декларацій службовців, інструкції з протидії корупції для громадських активістів, онлайн-юридичну приймальню для зацікавлених громадян та інші тематичні сервіси, орієнтовані на громадських антикорупціонерів.
На підтримку інформаційного ресурсу ТІ Україна провела національну інформаційну кампанію «Корупція вбиває. Протидій!»
Експертами антикорупційної групи Реанімаційного Пакету Реформ (передусім, з «Transparency International Україна» та Центру Протидії Корупції) за участі владних експертів з Міністерства юстиції України та Адміністрації Президента України було підготовлено та зареєстровано в парламенті оновлені версії законопроектів:
* 5085, Проект Закону «Про систему спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції»;
* 5113, Проект Закону «Про запобігання корупції»;
* 5114, Проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів»;
* 4448а, Проект Закону «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо невідворотності покарання за окремі злочини проти основ національної безпеки, громадської безпеки та корупційні злочини»;
* 4728, Проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо розширення доступу до інформації про речові права на нерухоме майно з метою запобігання корупції та захисту права власності».
Протягом жовтня — грудня 2014 року організовано 6 регіональних обговорень на тему: «Чи зменшать рівень корупції в Україні закони, розроблені громадськими активістами?» у містах Івано-Франківськ (1 жовтня), Дніпропетровськ (9 жовтня), Харків (23 жовтня), Вінниця (6 листопада), Рівне (19 листопада) та Чернігів (11 грудня). Заходи здійснено за підтримки кущових координаторів національної моніторингової кампанії «Декларації без декорацій» (Юлії Григи та Анатолія Тобілка - ГО «Філософія серця» м. Вінниця, Антоніни Торбіч — ГО «Агентство журналістських розслідувань» м. Рівне, Ольги Рись — ГО «Поліський Фонд міжнародних та регіональних досліджень» м. Чернігів та Олексія Літвінова — ГО «Дніпропетровський координаційно-експертний центр з питань регуляторної політики»).
Результати регіональних обговорень:
* завдяки цим заходам, 337 учасників отримали базову інформацію про антикорупційне законодавство, розроблене громадськими активістами;
* 54 % учасників підписали «Декларацію безхабарності» та висловили готовність повідомляти про факти корупції, що скоюються на регіональному рівні;
* через ЗМІ до 15 % жителів регіонів отримали базову інформацію про зміст антикорупційних ініціатив, спрямованих на превенцію корупції.
*
[http://ti-ukraine.org/what-we-do/projects/project-2523.html '''ДО ПАРТНЕРСТВА «ВІДКРИТИЙ УРЯД» У КРАЇНАХ СХІДНОГО ПАРТНЕРСТВА І РОСІЇ''']
01.09.2011 до 30.12.2012
Проект має на меті надати можливість громадським організаціям країн Східного партнерства (а саме Грузії, Вірменії, Азербайджану, Молдови і України) та Росії зробити уряди більш відкритими та підзвітними шляхом втілення ініціативи Партнерства «Відкритий уряд».
В кожній із шести країн Східного партнерства та Росії (Грузії, Вірменії, Азербайджану, Молдови і України) з'явилися національні громадські коаліції, що впливають на державні реформи в питаннях OGP-ініціативи. В партнерських країнах ефективно працюють мультисекторальні групи зацікавлених осіб по впровадженню стандартів OGP. Створено єдиний портал, де збирається досвід впровадження ініціативи у країнах партнерства http://ogpractices.org/
[http://ti-ukraine.org/what-we-do/projects/project-2546.html '''СПРИЯННЯ УРЯДУ УКРАЇНИ В НАЛЕЖНОМУ ВПРОВАДЖЕННІ ІНІЦІАТИВИ «ПАРТНЕРСТВО ВІДКРИТИЙ УРЯД». ПЕРШИЙ ЕТАП''']
Завдяки проекту національний план дій України в рамках OGP-ініціативи на 80 % складається із пропозицій громадянського суспільства і входить у 10 найкращих серед 63 країн-учасниць. Між громадянським суспільством і урядом розпочато реальний діалог з питань впровадження OGP-ініціативи. Постійно діє коаліція з понад 50 неурядових організацій, зацікавлених у належному впровадженні Національного плану дій.
15 вересня 2010 року відбулася презентація електронного реєстру.
[http://ti-ukraine.org/what-we-do/projects/project-2543.html '''ЕЛЕКТРОННИЙ РЕЄСТР ГРОМАДСЬКИХ ЕКСПЕРТИЗ — СКЛАДОВА ЧАСТИНА УРЯДОВОГО ПОРТАЛУ''']
01.07.2009 до 01.07.2010
Творче об'єднання «ТОРО» взялося за розробку Електронного реєстру громадських експертиз з його апробацією та наступною передачею на утримання Секретаріату Кабінету Міністрів України.
Представники громадськості вимушено перебрали на себе обов'язки виконавчої влади, якою, в силу різних обставин, створення Інтернет — ресурсу за кошт держави було відкладене на невизначений термін. Нагадаємо, що Постанова Кабінету Міністрів України N 976 від 05.11.2008 р. передбачає обов'язкове розміщення на офіційному веб-сайті Кабміну «Громадянське суспільство і влада» висновків громадських експертів, а також відповідей органу влади та заходів із урахування результатів громадської оцінки.
Станом на вересень 2010 року в Україні ініційовано більше 50 громадських експертиз.
15 вересня 2010 року відбулася презентація електронного реєстру.
[http://ti-ukraine.org/what-we-do/projects/project-2544.html '''РОБОЧИЙ СТІЛ ГРОМАДСЬКОГО ЕКСПЕРТА: ІНТЕРНЕТ-РЕСУРС ДЛЯ ГРОМАДСЬКИХ АКТИВІСТІВ''']
01.08.2009 до 30.05.2010
Також створено єдиний [http://ogpractices.org портал], де збирається досвід впровадження ініціативи у країнах партнерства.
Сприяння розвитку в Україні інструменту громадської експертизи через створення в мережі Інтернет спеціалізованого ресурсу, присвяченого навчанню громадських активістів інструментам проведення громадської експертизи.
== [http://ti-ukraine.org/what-we-do/ourdonors Міжнародні партнери] ==
| 