Агата Крісті: відмінності між версіями

'''Да́ма Ага́таАґа́та Ме́рі Клари́сса Крі́сті'''{{ref+|У сучасних перекладах — також {{sfn0|Аґата Кристі}}, {{sfn0|Аґата Крісті}}.|К}}''', ле́ді Малло́вен''', уроджена '''Мі́ллер''' ({{lang-en|Dame Agatha Mary Clarissa Christie, Lady Mallowan}} [{{lang-en2|née Miller}}]; публікувалася під власним ім'ям і під псевдонімом ''Ме́рі Ве́стмакотт'' [{{lang-en|Mary Westmacott}}]; [[15 вересня]] [[1890]], [[Торкі]], [[Девон (графство)|Девон]] — [[12 січня]] [[1976]], [[Воллінгфорд]], [[Оксфордшир]]) — англійська письменниця, майстриня і одна з найвідоміших у світі представниць [[Детектив (жанр)|детективного жанру]], творець класичних персонажів детективної літератури — [[Еркюль Пуаро|Еркюля Пуаро]] та [[міс Марпл]].

За кількістю перекладів (понад 100 мовами світу) і сумарним накладом друкованих видань (понад 2 млрд примірників) книги АгатиАґати Крісті посідають третє місце в історії після [[Біблія|Біблії]] та творів [[Вільям Шекспір|Вільяма Шекспіра]]. Крім того, драматургічним творам письменниці належить рекорд за найбільшим в історії числом театральних постановок. П'єса Крісті «[[Мишоловка (п'єса)|Мишоловка]]», уперше поставлена 1952 року, дотепер безупинно демонструється на підмостках [[Лондон]]а.

АгатаАґата Мері Кларисса Міллер народилася 15 вересня 1890 року в місті Торкі (графство [[Девон (графство)|Девон]]). Її батьки були заможними переселенцями з [[Сполучені Штати Америки|США]]. Вона була молодшою дочкою в сім'ї Міллер. У сім'ї Міллерів було ще двоє дітей: Маргарет Фрері (1879—1950) і син Луїс Монтан («Монті», 1880—1929). АгатаАґата отримала гарну домашню освіту — зокрема, музичну, — і тільки страх перед сценою завадив їй стати музикантом.

Під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]] АгатаАґата працювала медсестрою в госпіталі; їй подобалася ця професія і вона відгукувалася про неї, як про «одну з найкорисніших професій, якою може займатися людина». Вона також працювала фармацевтом в аптеці, що відбилося згодом на її творчості: всього 83 злочини в її творах були здійснені за допомогою отруєння.

У перший раз АгатаАґата Крісті вийшла заміж на Різдво в 1914 році за полковника Арчибальда Крісті, в якого була закохана вже кілька років, — ще коли він був лейтенантом. У них народилася дочка Розалінда. Цей період став початком творчого шляху АгатиАґати Крісті. У 1920 році був опублікований перший роман Крісті — «[[Загадкова пригода в Стайлзі]]». Є припущення, що причиною звернення Крісті до детективного жанру була суперечка зі старшою сестрою Мадж (яка вже проявила себе як літератор), що вона теж зможе створити щось гідне публікації. Тільки в сьомому за рахунком видавництві рукопис надрукували тиражем 2000 примірників. Письменниця-початківець отримала 25 фунтів стерлінгів гонорару.

У 1926 році померла мати АгатиАґати. Наприкінці того ж року чоловік АгатиАґати Крісті Арчибальд зізнався у невірності і попросив розлучення, оскільки закохався у свою колегу з гольфу Ненсі Ніл. Після сварки на початку грудня 1926 року Агата зникла зі свого будинку, залишивши листа до свого секретаря, у якому стверджувала, що попрямувала в Йоркшир. Її зникнення викликало гучний суспільний резонанс, оскільки в письменниці вже з'явилися шанувальники її творчості. Протягом одинадцяти днів про місцезнаходження Крісті нічого не було відомо.

Знайшли автомобіль АгатиАґати, в салоні якого виявили її шубку. Через кілька днів розшукали саму письменницю. Як виявилося, Крісті зареєструвалася під іменем Тереза Ніл у невеликому спа-готелі «Свон Гайдропатік» ({{lang-en|Swan Hydropathic Hotel}}; тепер «Олд Свон», {{lang-en|Old Swan Hotel}}). Крісті ніяк не пояснила своє зникнення, а двоє лікарів діагностували у неї амнезію, викликану травмою голови. Причини зникнення Агати Крісті проаналізовано британським психологом Ендрю Норманом у його книзі «Завершений портрет» ({{lang-en|The Finished Portrait}}), де він зокрема, стверджує, що гіпотеза травматичної амнезії не витримує жодної критики, оскільки поведінка Агати Крісті свідчила про зворотне: вона зареєструвалася в готелі під прізвищем коханки чоловіка, час проводила за грою на фортепіано, спа-процедурами, відвідуванням бібліотеки. Все ж, вивчивши всі свідчення, Норман прийшов до висновку, що мала місце [[дисоціативна фуга]], викликана тяжким психічним розладом.

Шлюб Арчибальда та АгатиАґати Крісті закінчився розлученням в 1928 році.

1956 року АгатаАґата Крісті була нагороджена [[Орден Британської імперії|орденом Британської імперії]], а 1971 року за досягнення в галузі літератури визнана гідною дворянського титулу дейм (дама; {{lang-en|Dame Commander}}), що вживається перед іменем. Трьома роками раніше, 1968 року, титулу Лицаря ордена Британської імперії за досягнення в галузі археології був удостоєний і чоловік АгатиАґати Крісті Макс Маллоуен.

У період з 1971 по 1974 рік здоров'я Крісті стало погіршуватися, але попри це вона продовжувала писати. Фахівці університету Торонто дослідили манеру письма Крісті в ці роки і висунули припущення, що АгатаАґата Крісті страждала на [[Хвороба Альцгеймера|хворобу Альцгеймера]].

У своєму інтерв'ю британській телекомпанії BBC 1955 року АгатаАґата Крісті розповіла, що проводила вечори за в'язанням у товаристві друзів чи сім'ї, а в цей час в голові у неї йшла робота з обдумування нової сюжетної лінії, до моменту, коли вона сідала писати роман, сюжет був готовий від початку до кінця. За її власним визнанням, ідея нового роману могла прийти де завгодно. Ідеї вносилися в спеціальну записну книжку, повну різних позначок про отрути, газетних дописів про злочини. Те саме відбувалося і з персонажами. В одного із створених Аґатою персонажів був живий прототип — Майор Ернст Белчер ({{lang-en|Major Ernest Belcher}}), який свого часу був начальником першого чоловіка Агати Крісті — Арчибальда Крісті. Саме він став прототипом Педлера в романі 1924 «Людина в коричневому костюмі» про полковника Рейса.