Мишуваті: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення
доповнення
Рядок 24:
'''Мишуваті (Muroidea)''' — надродина гризунів (Glires) з ряду [[Мишоподібні]] (Muriformes) — найбільша за видовим і родовим обсягом надродина сучасних ссавців. Вони тісно пов'язані з надродиною [[стрибакуваті]] (Dipodoidea), з якими утворюють підряд [[Мишовиді|Мишовидих]] (Myomorpha). Надродина охоплює понад 1500 видів у 310 родах. Мишуваті поширені в усьому світі, крім Антарктиди та багатьох океанських островів. Вони займають різноманітні екосистеми, від сухих пустель до вологих тропічних лісів, від тундри і рідколісся помірного поясу до саван. Деякі види напівводні; інші живуть під землею; інші проводять все своє життя під пологом тропічних лісів.
 
== Фізичні характеристики ==
== Опис ==
Це в основному дрібні тварини з відносно коротким життям і швидким темпом розмноження. Втім, статуроюСтатурою тварини значно відрізняються. Довжина тіла разом з хвостом становить від менше ніж 100 мм (і вагою 7–8 гр.) у ''[[Baiomys]]'' до 800 міліметрів і більше у ''[[Phloeomys]]'' і ''[[Cricetomys]]''. НайбільшуНайбільшої вагуваги тіла може матидосягає [[ондатра]] — 1,8 кг. Хвіст, як правило, тонкий і має рогові лусочки. Проте, так само, як вуха, очі і шерсть, він сильно варіює за зовнішнім виглядом. Чотири пазуристі пальці (великий палець малий і з нігтем) на передніх кінцівках, а задні кінцівки в більшості мають п'ять кігтистих пальців. [[Зубна формула]], як правило: I 1/1, C 0/0, P 0/0, M 3/3 = 16. Число корінних зубів може бути зменшена.
 
== Поведінкові характеристики ==
Це в основному дрібні тварини з відносно коротким життям і швидким темпом розмноження. Більшість мишуватих стикаються з великою кількістю хижаків і, отже, не живуть більше, ніж рік чи два в дикій природі. Звички значно різняться — від нічних до денних, від деревних до рийних, від солітарних до колоніальних. Є мишуваті спеціалізовані для лазіння, закопування, плавання, і стрибків, а ті, що є універсалами, досить умілі у всьому вище переліченому. Щоб уникнути хижаків, знайти їжу і товаришів у мишуватих розвинулися гострі візуальні, акустичні, тактильні та хімічні чуття, але відносна значимість їх для кожного виду коливається в широких межах. Загальним у спілкуванні ссавців є використання феромонів, які широко використовуються мишуватими для відправки та отримання сигналів про стан конкретної особини. Крім того, деякі спілкуються за допомогою звуків (включаючи ультразвуки) або вібрації. Звички харчування варіюються від справжніх всеїдних до універсальних травоїдних і до фахівців по споживанню комах, дощових черв'яків, підземних грибів, і навіть водних безхребетних. Багато видів, особливо рослиноїдних, зберігають надлишки їжі для подальшого використання. Хижаками для мишуватих є численні тварини з майже кожного класу хребетних — птахів, рептилій, амфібій, риб і ссавців. Стратегії уникнення хижаків включають приховування, біг, плавання, стрибання, лазіння і кусання. Є навіть такі, які при схопленні втрачають свої хвости щоб отримати собі достатньо часу для втечі. ''[[Lophiomys imhausi]]'' є унікальним у цьому плані видом, оскільки виділяє мускусний запах і може імітувати їжатця, шляхом використання жорстких, еректильних волосків.
 
== Родинний склад ==