Відмінності між версіями «Колісники (Ніжинський район)»

Мітки: Візуальний редактор перше редагування
 
=== XVII ст. ===
Перші поселення на території Колісників були на підвищеннівисочинах, на місті сучасних залишків ферми та на місті Колісниківських дач. Зважаючи на те, що вдавнину, ці землі були значно заболочені Смолянськими болотами (річка Смолянка). Кладовища розташовані на найвищих пагорбах, велике кладовище, яке нині існує, та менше, яке знаходилось на місці сучасної пожежної станції (було знищене під час будівлі господарських споруд колгоспомколгоспу "імені Г. Петровського" в 1930-х роках).
 
Після надання Ніжину магдебурзького права значно інтенсивніще почали розвиватись ремесла та торгівля в регіоні. Навколо міста, почали виникати поселення ремесників та землевласників.
"Здавна на території села жили умільці, які робили колеса. Назва відома з архівів під датою середини ХVII ст. Перші люди на території села з’явились більше ніж 400 років тому. Можна помітити два варіанти назви «Колесники» та «Колісники». Найперша назва села була Колесники, але пізніше стало відомо, що в селі жили люди, які робили колісниці, тому назва змінилась на Колісники. Від наших предків дійшли також різні географічні назви урочищ: «Глибока», «Свинюх», «Смолянка», «Хильківщина», «Приміровщина», «Калиновник», назви водоймищ: «Стрільцьове», «Біле озеро», «Довге озеро», назви районів села: «Козачий куток», «Коворотнівка», «Гончарівка», «Старий табір»."
 
ВходилиЖителі доКолісників були у складі другої ніжинської сотні Ніжинського полку. Мешканці Колісників брали участь у [[Хмельниччина|Національно-визвольній війні 1648-1657 рр.]]
 
Історичні документи повідомляють, що Колісники в 16501648 році, за наказом короля [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] [[Владислав IV|Владислава IV]] стали належати ніжинському війтові Олександру Цурковському, а пізніше, після смерті Цурковського,1692 року, його зятеві Тарасу Петровичу Забілі, згідно універсалу Гетьмана Івана Мазепи: "... ''абѩсмо привернулі имъ во владѣние с.сѣлом Кукшино с пріселкомъ Колесниками и деревнѣй МыльныкіМыльникі, которые прежде держалъ в своемъ владѣніи небожчикъ Алѣѯандр Цурковський."''
 
Дані перепису населення Колісників, початок XVII ст.: ''"Д''Деревняѣревня ''Колесники, общаго влад''ѣніяѣ''нія'': капитана''капітана'' ''Александра'' і ''Павла'' Забѣлъ''Заб''ѣ''л''ъ - муж.''мужескаго полу'' ''177'' ''людей'', жен.''женскаго'' ''188''; ''влад''ѣ''нія поручика'' ''Ивана'' Нѣстеренка''Н''ѣ''стеренка'' - ''муж''. ''13'', ''жен''. ''13''; ''влад''ѣ''нія майорши'' ''Єлісаветы Родзянкіной'' - ''муж''. ''11'', ''жен''. ''10''; ''влад''ѣ''нія корнета'' Стѣпана''Ст''ѣ''пана'' Забѣлы''Заб''ѣ''лы'' - ''муж''. ''59'', ''жен''. ''44''; ''Свободных козаков''ъ'''' - ''муж''. ''37'', ''жен''. ''49''. ''Хутор'' ''подъ'' ''Колесниками'', владѣнія''влад''ѣ''нія'' коллѣжскаго''колл''ѣ''жскаго'' ''ассесора'' Эвдокіи''Євдокіи'' Гордѣевой''Горд''ѣ''евой'' - ''муж''. ''4'', женю''жен''. ''10''; ''Итого'' - ''муж''. ''301'', ''жен''. ''314'' ''людей.''.''' "'''
 
=== XVIII-XX ст. ===
Згідно "Спісок насєльоннихнасѣленныхъ мєстмѣст ЧєрніґовскойЧѣрніговскай ґубєрніігубєрніи" 1856 року Колісники налічували: ... ''кількість дворів - 99, кількість мешканців: чоловічої статі - 265, жіночої статі - 298. Два заводи: винокурний и цегельний.''
 
Згідно "МетрикиМетріки сілселъ НіжинськогоНѣжинскаго уєздауѣзда за 1886 рікгодъ" переважна більшість мешканців Колісників мали прізвища: ''Гайдук, Давиденко, Іващенко, Забережный, Коваленко, Коворотный, Кравченко, Кушніренко, Недоля, Олійник,'' ''Пелещук, Полулях, Романенко, Ходос, Ющенко.''
Не оминула тяжка панщина і наш край...
 
Не оминула тяжка панщина наш край... Але всі хто володів селом мали добру душу і гарно ставились до людей. Найтісніше історія пов'язується з поміщиком Петром Парфеновичем Парпурою (предком, якого народ називав "Пампура". Прапрадідом Петра Парпури є [[Парпура Максим Йосипович|Парпура Максим Йосипович,]]) [[Україна|український]] громадський діяч, якоговидавець народі називавмеценат, "Пампура"перший видавець поеми [[Енеїда (Котляревський)|«Енеїда»]] [[Котляревський Іван Петрович|І. П. Котляревського]]. Петро Парпура був знавцем народної медицини та лікарських рослин. Його маєток був розташований на території сучасної Колісниківської ЗОШ І-ІІ ступенів. Панські хороми розташовувались на місці нинішнього Будинку культури, а там де нині знаходиться школа, стояла панська клуня. Пан добре платив людям за їх працю, навіть дітлахи і ті заробляли в нього на солодощі. Але у 1918 році пана застрелили, коли той повертався з Ніжина до свого маєтку. Хто це був? Невідомо. Існує версія, що це могли бути мешканці сусіднього села [[Мильники]]. Відомо, що його могила знаходиться десь поблизу липової алеї, між Будинком культури і школою.
 
Після довгих років панщини люди прагнули вийти із тіні забуття. Першим кроком до цього стало спорудження школи. В 1926 році колісничани вперше сіли за парти і, як відомо з архівних джерел, в 30-х роках у школі здобувало освіту 180 учнів. Спочатку навчатись могли тільки хлопчики. Яких за невиконання домашнього завдання ставили голими колінами на гречку або просо. Так відчайдушно виборювали знання учні.
- вівчарня.
 
У 1993 році була збудована Свято-Успенська церква, належить до УПЦ Московського патріархату.
 
== Керівники ==
 
=== XX ст. ===
 
==== Голови колгоспу "Прапор комунізму" с. Колісники: ====
Корженко Григорій Миколайович
 
Сай Микола Олександрович
 
Скрипка Микола Дмитрович
 
==== Голови сільської ради: ====
Недоля Григорій Георгійович
 
* [http://weather.in.ua/ua/chernigovskaja/11074 Погода в селі Колісники]
5

редагувань