Відмінності між версіями «Ковбаса»

11 байтів додано ,  5 років тому
== Історія ==
 
Ковбаса відома з давніх часів. Назва ковбаси можливо походить від {{lang-trk|kul basti}} — «смажене м'ясо». Згадки про неї зустрічаються в джерелах [[Стародавня Греція|Давньої Греції]] (свинячі шлунки начиняли вареними шматочками м'яса), [[Давній Рим|Риму]] (копчені кілечка кров'янки), [[Вавилон]]у і [[Китай (цивілізація)|Давнього Китаю]]. Кочові народи виготовляли «[[суджук]]» — в'ялене на сонці м'ясо, що доводили до [[кондиція|кондиції]] солоним потом коней під [[сідло|сідлами]]. В Україні ковбасне виробництво відоме з давніх часів. [[Татищев Василь Микитович|Татищев]] вказує, що [[русини]] вміли [[соління|солити]] м'ясо вже при [[Святослав Хоробрий|Святославі]], а, за [[Карамзін]]им, [[шинка]] з'явилася на [[Русь|Русі]] в епоху [[Володимир Великий|Володимира]], [[окіст|окости]] подавали на [[бенкет]]ах князя в Києві. У [[Новгородська республіка|новгородських]] [[Берестяні грамоти|берестяних грамотах]] [[XII століття]] згадуються ковбаси начинені свининою, гречкою, салом, кров'ю та яйцями. На теренитеренах України ковбаси набули поширення з німецькими колоністами міст у ХІІІ-XIV ст. [[Ян Длугош]] у своїй хроніці вперше документально згадав вживання ковбаси у [[Польща|Польщі]], коли [[Владислав II Ягайло]] надав її дружині [[Софія Гольшанська|Софії]] на початку XIV ст. Різні види ковбас можна віднайти у мемуарах, творах з життя шляхти. З кінця XVIII ст. у Західній Україні поширились віденські ковбаси і сосиски, кезекрайнери, лянгягери, тірольські мисливські ковбаси, [[Краківська ковбаса|краківські ковбаси]], різновиди варених і білих ковбас, з Угорщини прийшли дебреценські сосиски, [[салямі]].
У [[Московія|Московії]] ковбас не виготовляли і не вживали через заборону на подрібнення м'яса. Виникнення ковбасної справи відбулось доволі пізно і відноситься до часу царювання [[Петро I|Петра I]]. Саме в ці роки в [[Московське царство|Московському царстві]] з'явилися [[Німеччина|німецькі]] ковбасники, які відкривали свої виробництва спочатку в [[Петербург|Петербурзі]], а потім і в [[Москва|Москві]]. На початку [[XIX століття]] завдяки все більшому розвитку російського способу виробництва, в продажу з'явилася знаменита згодом углицька ковбаса, винайдена Русиновим, російським учнем німецького ковбасника, у місті [[Углич]]і. Згідно енциклопедії Брокгауза і Ефрона її виготовляли з м'яса старих корів, биків, що не годилось для вживання і яке на пару тижнів залишали у льохах. Коли кості відділялись від напіврозкладеного м'яса, до нього додавали сало, сіль і заповнювали оболонки, які коптили. З Москви в Углич привозили відходи м'яса для підмішування в ковбасну масу<ref>[http://www.vehi.net/brokgauz/Колбасы Энциклопедический Словарь Ф.А.Брокгауза и И.А.Ефрона]</ref>. Після [[1910]] року в ковбасному виробництві почалося повальне технічне переозброєння за допомогою німецьких фірм, які пропонували сучасне обладнання.
55 702

редагування