Теребовля: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
JamesP (обговорення | внесок)
м fixed typo
Рядок 377:
Інформації про міську забудову до XVI ст. майже немає, адже не збереглося ні згадок, ні самих пам'яток, які в ті часи здебільшого були дерев'яними. Вже у XVI ст. доступні короткі згадки і описи Теребовлянського замку. Зокрема, 1534 року теребовлянський староста [[Анджей Тенчинський]] відбудував замок. 1551 року була проведена [[люстрація]], яка залишила детальний опис твердині. Саме у цій люстрації вказано, що кам'яний мур замку «залишався ще з Казимирового часу»{{sfn|Історія міст і сіл Теребовлянщини|1997|с=62}}. На Підзамчу тоді ж розміщувався фільварок з пивоварнею. Також з вказаного періоду розпочинається історія багатьох кам'яних пам'яток, які збереглися до нашого часу.
 
1631 року було завершено будівництво ''нового замку'' під керівництвом місцевого старости [[Олександр Балабан|Олександра Балабана]]. Наступного року була проведена люстрація, яка подає нам інформацію не лише про зовнішній вигляд замку, але й про внутрішню забудову, яка до наших часів не збереглася. Замок був потужною кам'яною оборонною спорудою: найбільша ширина — 38 м, найбільша довжина — 107 м, товщина стін у середньому — 4 м. Також було три вежі&nbsp: ;кругла головна та менші — шестибічна і чотирикутна. В середині замку був двоповерховий палац, 7 підвалів для зберігання припасів. Також у дворі замку була дуже глибока криниця, яка збереглася до сьогодні{{sfn|Історія міст і сіл Теребовлянщини|1997|С=71 —72}}.
{{main|Теребовлянський замок}}
Станом на середину XVII ст. місто переживало економічне піднесення. Паралельно з цим збільшувалася кількість населення, розбудова міста. Старе і Нове місто були оточені валом і парканом. Вхід у місто був через три брами: Кам'янецька, Галицька (Зубівська) та Львівська. Кам'янецька розміщувалася поблизу церкви св. Миколая, адже вали проходили якраз за її територією, майже по лінії сучасної залізничної колії. З Галицької брами виходив шлях до Галича, від якого отримала свою назву сучасна вулиця Галицька. Інша назва (Зубівська) вказує її прямування у напрямку села [[Зубів (Теребовлянський район)|Зубів]]. Львівська брама стояла у північній частині міського валу, поблизу замку. Міські вали тягнулися від сучасного залізничного мосту по вулиці Валовій (тепер Залізнична), згодом повертали на захід до вулиці Широкої (сучасна Івана Мазепи) і прямували до Гнізни{{sfn|Історія міст і сіл Теребовлянщини|1997|С=95}}.