У сучасній українській мові цією літерою позначають лабіалізованийкілька схожих звуків: [[Огублений голосний звукзаднього ряду низько-середнього підняття|[ɔ]]] — огублений голосний заднього ряду низько-середнього підняття (''в'''о'''гвог'''о'''нь'', '''''о'''зер'''о'''зеро'').; Ненаголошенийа також його алофони [[Огублений голосний озаднього вряду позиціїсереднього передпідняття|[o̞]]] складомі з[[Огублений наголошенимголосний узаднього вимовляєтьсяряду близьковисоко-середнього допідняття|[o]]], що вимовляються у ненаголошеній позиції перед складом з наголошеним — [зо<sup>у</sup>зуля, ко<sup>у</sup>жух] (близько до «у»).
О буває велике й мале, має рукописну й друковану форми.
