Вікіпедія

Леон Кричинський: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м оформлення
Рядок 1:
{{Особа}}
{{Автопереклад}}
'''Леон Найман-Мірза-Кричіньській-Радван''' ({{нар}} {{ДН|25 вересня |9|1887 році}}, [[Вільнюс]], [[Литва]] — -{{пом}} після {{ДС|27 вересня |9|1939 року}}, близько селища [[Вейгерово]], [[Польща]]) - — громадський діяч іта історик.
 
== Біографія ==
Народився 25 вересня 1887 року у Вільнюсі (Вільно) в сім'ї генерала [[Костянтина Кричіньського|Костянтина Кричіньського]], рідний брат польського громадського діяча [[Ольгерд Кричиньський|Ольгерда Наймана-Мірзи-Кричіньского]].
 
Навчався в середніх школах Вільнюса і [[Смоленськ]]а. У 1911 році захистив диплом юриста в університеті [[Санкт-Петербург]]а. Під час навчання в університеті в 1907-1910 1907—1910 рр. він створив об'єднання [[студент]]ів-[[мусульмани|мусульманемусульманів]], головною метою якого бувбуло збір бібліографічних матеріалів з історії татар Польщі та [[Литва|Литви]]. На початку 1918 року Леон Найман, разом зіз групою [[татари-липки|польсько-литовських татар]], попрямував до [[Крим]]у, для допомоги в становленні незалежної держави [[кримські татари|кримських татар]], займав посаду глави канцелярії уряду [[Кримська Народна Республіка|Кримської Народної Республіки]], пізніше працював ву Крайовому уряді генерала [[Сулькевич Сулейман (Матвій) Олександрович|Сулеймана (Мацея) Сулькевича]]. Після захоплення Криму військами [[Денікін Антон Іванович|Денікіна]], в 1919 році, Леон Найман відправився в [[Азербайджан]], де служив начальником секретаріату уряду [[Азербайджанська Демократична Республіка|Азербайджанської Демократичної Республіки]]. Був редактором офіційних документів уряду. У 1920 році повернувся до Вільнюса (Вільно).
У роки 1921-1932 роках працював суддею Вільнюського окружного суду, а в 1932-1935 рр. був заступником голови окружного суду в [[Гдиня|Гдині]]. Засновник Асоціації допомоги бідним мусульманам. У 1926 році заснував бібліотеку при культурно-просвітницькому об'єднанні польсько-литовських татар у Вільнюсі. Зібрав колекцію пам'яток писемності татар Литви і Польщі. Леон Найман є автором публікацій з історії татар. Серед них особливо варто виділити такі праці: ''«Російська політика в прикордонних районах»'', ''«Литовські татари в польській армії в період повстання 1831 року»'', ''«Історія мечеті у Вільно»''. Свої праці він публікував під псевдонімами Арслан-бей і Мурза Найманьскій. У 1929 році Леон Найман Мірза Кричиньський очолив комітет з видання ''«Гербовника татарських сімей в Польщі»'' Станіслава Дзядулевіча. У період 1932-1938 був редактором наукового журналу «Rocznik Tatarski». У 1930 році він був обраний членом Польського товариства сходознавства, а в 1932 році Польської краєзнавчої асоціації. На початку 1930-х років здійснив подорож по Марокко і Туреччини.▼
Нагороджений польським Золотим хрестом Заслуги в 1933 році і Орденом офіцерів зірки Ujsam Alauit [[Марокко|Королівства Марокко]] в 1935 році.▼
Після окупації Польщі [[Німеччина|Німеччиною]], 27 вересня 1939 року було заарештовано гестапо. Разом з іншими 12 тисячами польських інтелектуалів, був розстріляний в пясніцком лісі біля селища Вейхерові.▼
 
▲У роки 1921-19321921—1932 роках працював суддею Вільнюського окружного суду, а в 1932-1935 1932—1935 рр. був заступником голови окружного суду в [[Гдиня|Гдині]]. Засновник Асоціації допомоги бідним мусульманам. У 1926 році заснував бібліотеку при культурно-просвітницькому об'єднанні польсько-литовських татар у Вільнюсі. Зібрав колекцію пам'яток писемності татар Литви і Польщі. Леон Найман є автором публікацій з історії татар. Серед них особливо варто виділити такі праці: ''«Російська політика в прикордонних районах»'', ''«Литовські татари в польській армії в період повстання 1831 року»'', ''«Історія мечеті у Вільно»''. Свої праці він публікував під псевдонімами Арслан-бей і Мурза Найманьскій. У 1929 році Леон Найман Мірза Кричиньський очолив комітет зіз видання ''«Гербовника татарських сімей ву Польщі»'' Станіслава Дзядулевіча. У період 1932-19381932—1938 був редактором наукового журналу «Rocznik Tatarski». У 1930 році він був обраний членом Польського товариства сходознавства, а в 1932 році Польської краєзнавчої асоціації. На початку 1930-х років здійснив подорож по [[Марокко]] ій [[Туреччина|Туреччини]].
=Пам’ять=
 
▲Нагороджений польським [[Хрест Заслуги|Золотим хрестом Заслуги]] в 1933 році ій Орденом офіцерів зірки Ujsam Alauit [[Марокко|Королівства Марокко]] в 1935 році.
У польському містечку Вейхерово ([[Поморське воєводство]]) на кладовищі Піашніца у квітні 2016 року був відкритий пам’ятник Леону Кричиньському. Урочистості були організовані керівництвом воєводства, третьої бригадою Військово-морських сил в Балтійському морі, розташованої в місті Гдиня, а також Центром польських татар, що діє в цій області. Захід пройшов у відповідності з правилами високого військового протоколу. Голова Центру польських татар Єжи Шахуневіч розповів про життєвий шлях Леона Кричинського, його боротьбу за свободу Криму та Азербайджану. Е.Шахуневіч висловив подяку посольству Азербайджану в Польщі за надану підтримку.▼
На церемонії вшанування пам'яті Л.Кричиньського були виконані християнські і мусульманські релігійні обряди. Солдати третьої бригади дали збройовий залп на честь Л.Кричиньського. В рамках заходу була представлена ​​видана посольством Азербайджану книга Вілаята Гулієва «Поляки в Азербайджанській Демократичній Республіці». Книга містить цінну історичну інформацію про братів Кричиньських.▼
 
▲Після окупації Польщі [[Німеччина|Німеччиною]], 27 вересня 1939 року було заарештовано гестапо. Разом з іншими 12 тисячами польських інтелектуалів, був розстріляний ву пясніцкомПясніцком лісі біля селища Вейхерові.
На пам'ятнику зроблено напис: ''«Леон-Найман-Мірза Кричиньський (1887-1939). Правознавець, письменник, мандрівник. Активний учасник руху за незалежність Криму і Азербайджану. Основоположник культурного відродження польських татар. Загинув при виконанні обов'язків як татарин, поляк, мусульманин, європеєць, громадянин Республіки Польща. Татари, Піашніца 10.10.2015 »''.▼
Слід зазначити, що братам Леону і Ольгерду Кричиньським належать великі заслуги перед Азербайджанською Демократичною Республікою. Олгерд Кричиньський був заступником міністра юстиції АДР, Леон Кричиньський - начальником секретаріату Кабінету Міністрів АДР.▼
 
== Пам'ять ==
= Література =▼
▲У польському містечку Вейхерово[[Вейгерово]] ([[Поморське воєводство]]) на кладовищі Піашніца у квітні 2016 року був відкритий пам’ятникпам'ятник Леону Кричиньському. Урочистості були організовані керівництвом воєводства, третьої бригадою Військово-морських сил ву Балтійському морі, розташованої в місті Гдиня, а також Центром польських татар, що діє в цій області. Захід пройшов у відповідності з правилами високого військового протоколу. Голова Центру польських татар Єжи Шахуневіч розповів про життєвий шлях Леона Кричинського, його боротьбу за свободу Криму та Азербайджану. Е. Шахуневіч висловив подяку посольству Азербайджану в Польщі за надану підтримку.
 
▲На церемонії вшанування пам'яті Л. Кричиньського були виконані християнські ій мусульманські релігійні обряди. Солдати третьої бригади дали збройовий залп на честь Л. Кричиньського. ВУ рамках заходу була представлена ​​видана посольством Азербайджану книга Вілаята Гулієва «Поляки в Азербайджанській Демократичній Республіці». Книга містить цінну історичну інформацію про братів Кричиньських.
''Tomasz Tomala, Kryczyński Leon [w:] Słownik historyków polskich, red. M. Prosińska-Jackl, Warszawa 1994, s. 267—268.''▼
 
▲На пам'ятнику зроблено напис: ''«"Леон-Найман-Мірза Кричиньський (1887-19391887—1939). Правознавець, письменник, мандрівник. Активний учасник руху за незалежність Криму і Азербайджану. Основоположник культурного відродження польських татар. Загинув при виконанні обов'язків як татарин, поляк, мусульманин, європеєць, громадянин Республіки Польща. Татари, Піашніца 10.10.2015 »"''.
''Bibliografia prac, «Przegląd Islamski» (1937), z. 1/3.''▼
 
▲Слід зазначити, що братам Леону і Ольгерду Кричиньським належать великі заслуги перед Азербайджанською Демократичною Республікою. Олгерд Кричиньський був заступником міністра юстиції АДР, Леон Кричиньський - — начальником секретаріату Кабінету Міністрів АДР.
''Polski Słownik Biograficzny''▼
 
== Вибрані твори ==▼
''Jan Tyszkiewicz, Dorobek historyczny Leona i Stanisława Kryczyńskich [w:] Środowiska historyczne II Rzeczypospolitej, cz. 2, pod red. Jerzego Maternickiego, Warszawa 1988.''▼
* ''Bibliografja do historji Tatarów w Polsce za lata 1922—1932, Wilno 1932.''▼
 
* ''Pod słońcem Marokka, Wilno 1934.''▼
''Jan Tyszkiewicz, Olgierd, Leon i Stanisław Kryczyńscy, działacze kulturalni i badacze przeszłości Tatarów, «Rocznik Tatarów Polskich» 1 (1993), s. 5-14.''▼
* ''Sous le soleil du Maroc. Impressions de voyage, Varsovie 1934.''▼
 
* ''(współautor: Stanisław Kryczyński) Tatarzy w Słonimiu, Wrocław 1988.''▼
''Leon Najman Mirza Kryczyński. Lider ruchu społecznego i kulturalnego Tatarów Polskich, red. Selim Chazbijewicz, Gdańsk-Gdynia 1998.''▼
* ''Historia meczetu w Wilnie (próba monografii), red. Musa Czachorowski, Wrocław 2012.''▼
 
▲= Вибрані твори =
 
▲''Bibliografja do historji Tatarów w Polsce za lata 1922—1932, Wilno 1932.''
 
▲''Pod słońcem Marokka, Wilno 1934.''
 
▲''Sous le soleil du Maroc. Impressions de voyage, Varsovie 1934.''
 
▲''(współautor: Stanisław Kryczyński) Tatarzy w Słonimiu, Wrocław 1988.''
 
▲''Historia meczetu w Wilnie (próba monografii), red. Musa Czachorowski, Wrocław 2012.''
 
▲== Література ==
▲* ''Tomasz Tomala, Kryczyński Leon [w:] Słownik historyków polskich, red. M. Prosińska-Jackl, Warszawa 1994, s. 267—268.''
▲* ''Bibliografia prac, «Przegląd Islamski» (1937), z. 1/3.''
▲* ''Polski Słownik Biograficzny''
▲* ''Jan Tyszkiewicz, Dorobek historyczny Leona i Stanisława Kryczyńskich [w:] Środowiska historyczne II Rzeczypospolitej, cz. 2, pod red. Jerzego Maternickiego, Warszawa 1988.''
▲* ''Jan Tyszkiewicz, Olgierd, Leon i Stanisław Kryczyńscy, działacze kulturalni i badacze przeszłości Tatarów, «Rocznik Tatarów Polskich» 1 (1993), s. 5-14.''
▲* ''Leon Najman Mirza Kryczyński. Lider ruchu społecznego i kulturalnego Tatarów Polskich, red. Selim Chazbijewicz, Gdańsk-Gdynia 1998.''
 
{{Ізольована стаття|кільце2}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Леон_Кричинський