Вікіпедія

Рогатин: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
198 021 редагування
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
198 021 редагування
Немає опису редагування
Рядок 74:
Рогатин виник на місці поселення слов'янських племен, тут були знайдені предмети доби [[Палеоліт|палеоліту]] та [[Бронзова доба|бронзи]]. У Х столітті територія Рогатина була у складі [[Київська Русь|Київської Русі]]. В околицях міста археологи розкопали городища, датовані Х—XIII століттями з залишками валів і житлової забудови, знайдено фундамент церкви. Перша письмова згадка про Рогатин датується [[1184]] роком, коли поселення входило до [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинського князівства]] під проводом князя [[Ярослав Осмомисл|Ярослава Осмомисла]]. У XII—XIII&nbsp;ст. Рогатином володіли українські бояри [[Рогатинські]].<ref>[http://mskifa.narod.ru/rogatun.html Рогатин&nbsp;— Подорожі по Україні]</ref>
 
У [[1340]] році Галичину захопив польський король [[Казимир III Великий|Казимир III]]. У [[1366]] році Рогатин згадується як [[фортеця]]. Намісник короля [[Людвік I Великий|Людовика Угорського]] князь [[Владислав Опольчик|Владислав Опольський]] надав маєток у Рогатині (також замки [[Олеський замок|Олесько]], [[Тустань]] з їх волостями) для потреб недавно заснованої [[Галицька архидієцезія|Галицької архидієцезії]].<ref>''М. Грушевський М.'' Історія України-Руси.&nbsp;— Т. V.&nbsp;— С. 429.</ref>
 
Як місто Рогатин вперше згадується в [[1390]] році у [[Папська булла|буллі]] Папи [[Боніфацій IX|Боніфація IX]] Перемишльському єпископу РКЦ. У той час Рогатин входить до [[Галицьке староство|Галицького староства]], має представників у Галицькому сеймі, згодом у сеймі в [[Судова Вишня|Судовій Вишні]].
Рядок 80:
У [[1415]] році Рогатин дістав [[магдебурзьке право]], починається його бурхливий розвиток. Включений до числа королівських володінь, Рогатин передавався в управління старостам (де-факто&nbsp;— орендарям).
 
Ян Длугош стверджував, що [[Богдан Рогатинський]]&nbsp;— дідич чи посідач Рогатина&nbsp;— підтримав князя Свидригайла у 1431 році, за що його маєтності король конфіскував та роздав своїм вірним прибічникам. Так польський [[шляхтич]] Миколай Парава з Любіна отримав Рогатин.<ref>''Jerzy Wiśniewski J''. Parawa Mikołaj z Lubina h. Ogończyk // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk&nbsp;— Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1980.&nbsp;— t. XXV/2, zeszyt 105.&nbsp;— S. 198. {{ref-pl}}</ref>
 
1433 року [[Миколай Парава]] (1443 року став галицьким старостою) від короля Польщі Казимира Ягеллончика отримав запис 200 [[гривня польська|гривень]] на Рогатині та 9-ти селах Галицького повіту.<ref>Władysław ''Pociecha. J.'' Chodecki Stanisław, h. Powała (†1474)'' // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Kraków&nbsp;: PAU, 1937.&nbsp;— t. III/1, zeszyt 11.&nbsp;— S. 351. {{ref-pl}}</ref> В [[1444]] році Рогатином надалі управляв Міколай Параба з [[Люблін]]а (або Парава з Любіна<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/chodeccy01.html#C11 Chodeccy (01)] {{ref-pl}}</ref>).
 
В 1460 році король [[Казимир IV Ягеллончик]] подарував Рогатин роду Парайтів з [[Ходеч]]а (Ходецьких). У той час Рогатин мав найтісніші торгові контакти з [[Жидачів|Жидачевом]]. У 1461&nbsp;р. Казимир IV дарує Рогатину право на проведення щорічних ярмарків. В [[1490]]–[[1492]] роках в Галичині спалахнуло [[Мухи повстання|селянське повстання під проводом Мухи]]<ref>[http://exlibris.org.ua/greathistory/r17.html Велика Історія України.&nbsp;— Литовсько-Українська Держава.]</ref>. Влітку 1490 року біля міста королівськими військами були розбиті основні сили повстанців, а залишки їх, на чолі з Мухою, відступили на [[Покуття]] в райони [[Коломия|Коломиї]] і [[Снятин]]а, а потім у ліси [[Північна Буковина|Північної Буковини]]. Наприкінці XV століття почались масові напади на Галичину і Поділля з боку Туреччини і Кримського ханства.
 
1509 року місто було здобуте, спалене військами молдавського господаря Богдана ІІІ Сліпого як помста за невдалі облоги фортець в [[Кам'янець-Подільська фортеця|Кам'янці-Подільському]], [[Галицький замок|Галичі]], одним з командувачів оборони яких був дідич Рогатина [[Станіслав Ходецький]].<ref>Władysław ''Pociecha. J.'' Chodecki Stanisław, h. Powała (†1529)'' // [[Polski Słownik Biograficzny]]. — Kraków : PAU, 1937. — t. III/1, zeszyt 11. — S. 352. {{ref-pl}}</ref>
 
У [[1523]] році [[сандомир]]ський воєвода [[Отто Ходецький]] отримав в короля дозвіл проводити у Рогатині ярмарок кожної суботи від Пасхи до Хрещення святого Івана ([[24 червня]]). Після смерті Отто місто знову почало належати королю. Управляв ним староста Іван Боратинський.
Рядок 96:
У [[1589]] році Брати [[Рогатинець Юрій|Юрій]] та Іван Рогатинці, сини Кузьми, домоглися права організувати в Рогатині при церкві Різдва Пресвятої Богородиці місцеве братство за взірцем Львівського Успенського братства, яке подарувало йому свій статут, допомогли відкрити при ньому школу, прислали зі Львова дяків-учителів.
 
1614 року міський маґістрат складався з 10 українців: Моль&nbsp;— [[бургомістр]], Степан Пастернак, Яків Янович, Адрій Князівський&nbsp;— [[райці]], Степан Коцан, Семен Котович, Сень Калинович, Федір Перебігайло, Яків Пекарський, Станіслав Презнінський&nbsp;— [[лавники]]. Магістрат підписувався під документами українською мовою.<ref>''[[Грабовецький Володимир Васильович|Володимир Грабовецький В]].'' [http://map.lviv.ua/statti/isaevych4.html Західно-Українські землі…] — С. 42.</ref>
 
У [[1615]] році під Рогатином відбулася битва між козаками та військом гетьмана [[Станіслав Жолкевський|Станіслава Жолкевського]].
 
[[4 лютого]] [[1630]] року ротмістр Януш Венґрин з 200-ма солдатами вдерся до міста, 3 дні «розорював убогих людей», примушував до безплатної роботи «обухами, погрозами, побиттям». 1635 року «все поспільство» міста скаржилося до суду за цей «наїзд».<ref>''[[Грабовецький Володимир Васильович|Володимир Грабовецький]]В.'' [http://map.lviv.ua/statti/isaevych4.html Західно-Українські землі…] — С. 32.</ref> В 1648—1653 роках місто постраждало під час повстання [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]].
 
У [[1670]] році старостою міста став [[Зиґмунт Кароль Пшерембський]], який разом з маршалком сейму у [[Судова Вишня|Судовій Вишні]] [[Адам Миколай Сенявський|Адамом Миколаєм Сенявським]] активно розвиває місто. У [[1765]] році у Рогатині було 539 мешканців.
Рядок 122:
У червні [[1919]] року Рогатин захопили польські війська, і він опинився у складі Польщі. У [[1921]] році у місті залишилося тільки 5 736 мешканців. У 1909—1939 роках в Рогатині діяла українська [[Рогатинська гімназія імені Володимира Великого|приватна гімназія]] «[[Рідна школа (товариство)|Рідної Школи]]», а у 1931—1939 роках в Рогатині була мала семінарія. У 1923—1924 роках в Рогатині виходив двомісячник «Рогатинець».
 
У 1939 році в Рогатині проживало 8&nbsp;100 мешканців (3&nbsp;000 українців, 1&nbsp;750 поляків, 100 [[Калакути|латинників]], 3250 євреїв)<ref>''Володимир Кубійович В.'' Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 66 — Вісбаден, 1983. — 205 сС. 66.</ref>.
 
У вересні [[1939]] року Рогатин, як частина Західної України, був зайнятий військами [[Радянський Союз|Радянського Союзу]] в результаті [[Пакт Молотова-Ріббентропа|пакту Молотова-Ріббентропа]].
Рядок 133:
З [[1991]] року місто у складі незалежної України.
 
Постановою №&nbsp;184-VIII Верховної Ради України від 11 лютого 2015 року 600-річчя Рогатина відзначатиметься на державному рівні.<ref>Політика // Голос України. — К., 2015. — №&nbsp;29 (6033) за (18 лютого 2015). — С. 4.</ref>
[[Файл:Rohatyn Holy Spirit church.jpg|міні|ліворуч|250пкс|Дерев'яна [[Церква Святого Духа (Рогатин)|Церква Святого Духа]]]]
[[Файл:Rohatyn044.jpg|міні|праворуч|250пкс|Костел св. Миколая, XV—XVII&nbsp;ст.]]
Рядок 168:
* о. [[Грекович Антоній]]&nbsp;— український релігійний діяч.<ref>''Сас П.'' Грекович Антоній // {{ЕІУ|2|190—191}}</ref>
* [[Петро Богдан Гроховський]]&nbsp;— [[дідич]] міста, [[Олесько|олеський]] [[староста]]<ref> ''[[Каспер Несецький|Niesiecki К.]]'' [http://www.polona.pl/item/181770/159/ Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami… ozdobiona, potomnym zaś wiekom na zaszczyt i nieśmiertelną sławę pamiętnych w tej ojczyźnie synów podana…]&nbsp;— Lwów, 1738.&nbsp;— Т. 2.&nbsp;— 761 s.&nbsp;— S. 307. {{ref-pl}}</ref>
* [[Роксолана]] (Лісовська Анастасія Гаврилівна)&nbsp;— дружина султана Османської імперії [[Сулейман I Пишний|Сулеймана Пишного]], дочка священника з Рогатина. [[1520]] полонена під час нападу на Рогатин кримськими [[кримські татари|татарами]]<ref>Роксоляна, царівна сонячна Опілля.&nbsp;— Львів&nbsp;: Тріада плюс, 2002.&nbsp;— С. 39-45.</ref>. З початку правління Роксолани розпочався період, який [[Історія|історики]] називають ''правління привілейованих жінок''<sup>[[Роксолана#cite note-FOOTNOTE.D0.A0.D0.BE.D1.89.D0.B8.D0.BD.D0.B0200992.-21|[21]]]</sup>, ''правління султан'' або''[[жіночий султанат]].'' В її часи було старчено Байду Вишневецького. Звідси можна поставити під великий сумнів Роксоланену допомогу своїм співвітчизникам. Як чуємо народну пісню про Байду "Ой як стрілив Царя вцілив, А Царицю (Роксолану) в потилицю, Його доньку в головоньку". Звідси постає питання про доцільність пам'ятника цій жінці в центрі Рогатина і зведення кінної статуї князю зансовнику [[Ярослав Осмомисл|Ярославу Осмомислу]].
* Рогатинець Іван&nbsp;— брат та сподвижник Юрія Рогатинця
* [[Рогатинець Юрій|Юрій Рогатинець]] &nbsp;— багатий львівський міщанин, провідний діяч Львівського Успенського братства, оборонець православ'я.<ref>[http://dyvensvit.org/articles/101433.html Католицькі святині: Рогатин]</ref>
Рядок 181:
* [[Сеньків Василь]]
* [[Кульчицький Яків]]&nbsp;— доктор
* [[Губар Кирило|Губар Кирило (Іван)]]<ref>''Чорновол І.'' 199 депутатів Галицького сейму.&nbsp;—сейму… Львів: Тріада плюс, 2010.—&nbsp;228 с., іл.— С. 107; 127.</ref>
 
=== Рогатинські старости ===
* [[Юзеф Бєльський]]<ref>[http://www.sejm-wielki.pl/b/1.881.87 Józef Bielski z Olbrachcic h. Jelita (ID: 1.881.87)]</ref>
* Іван (Ян) Боратинський&nbsp;— батько [[Петро Боратинський|Петра]]<ref>Marja ''Sypayłłówna M''. Boratyński Piotr, h. Korczak (1509—1558) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Kraków : [[Польська академія знань|Polska Akademia Umiejętności]], Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1936.&nbsp;— T. II/1, zeszyt 1.&nbsp;— Beyzym Jan&nbsp;— Brownsford Marja.&nbsp;— S. 310. {{ref-pl}}</ref>
* Іван (Ян) Боратинський&nbsp;— син [[Петро Боратинський|Петра]]<ref>Marja ''Sypayłłówna M''. Boratyński Piotr, h. Korczak (1509—1558) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Kraków : [[Польська академія знань|Polska Akademia Umiejętności]], Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1936.&nbsp;— T. II/1, zeszyt 1.&nbsp;— Beyzym Jan&nbsp;— Brownsford Marja.&nbsp;— S. 311. {{ref-pl}}</ref>
* [[Ян Фірлей]]
* Зигмунт Ян Остроруг (†1660)&nbsp;— старший син [[Микола Остророг|Миколая-«латини»]], [[зять]] [[Станіслав Ревера Потоцький|Станіслава «Ревери» Потоцького]]<ref>Wiesław ''Majewski W.'' Ostroróg Mikołaj h. Nałęcz (1593—1651)'' // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979.&nbsp;— Tom XXIV/3, zeszyt 102.&nbsp;— 193—384 s.&nbsp;— S. 518. {{ref-pl}}</ref><ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/potoccy02.html Potoccy (02)] {{ref-pl}}</ref>
* [[Зиґмунт Кароль Пшерембський]]&nbsp;— сєрадзький підкоморій,<ref>Rohatyn…&nbsp;— S. 693.</ref> воєвода
* [[Миколай-Єронім Сенявський]]&nbsp;— [[польний коронний гетьман]]
Рядок 197:
 
== Джерела ==
* ''[[Грабовецький Володимир Васильович|Володимир Грабовецький В]].'' [http://map.lviv.ua/statti/isaevych4.html Західно-Українські землі в період народно-визвольної війни 1648—1654рр]. — К. : Наукова думка, 1972. — 192 с.
* ''Ігор Чорновол І.'' 199 депутатів Галицького сейму.&nbsp;— ЛьвівЛьвівnbsp;: Тріада плюс, 2010. —&nbsp;228 с. — (Львівська сотня).
 
== Посилання ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Рогатин