Гірфанов Вакіль Калеєвич: відмінності між версіями

'''Вакіль Калеєвич Гірфанов ''' ([[25 січня]] [[1909]], с. Таймеєво Златоустівського повіту [[Уфимська губернія|Уфимської губернії]], нині [[Салаватський район|Салаватського району]] [[Республіка Башкортостан|Республіки Башкортостан]]  — [[10 травня]] [[1980]]  р. [[Уфа]])  — агробіолог, доктор сільськогосподарських наук (1965), професор (1967). Заслужений діяч науки РРФСР (1969), Башкирської АРСР (1957). Голова Верховної Ради Башкирської СРСРАРСР (1975-19791975—1979).

Область наукових робіт  — питання водопостачання і водоспоживання, раціонального режиму живлення рослин. Гірфанов запропонував застосовувати мінеральні добрива в локальному варіанті, як елемент ресурсозберігаючої технології.

Вакіль Гірфанов<ref>[http://encycl.bash-portal.ru/girfanov.htm girfanov]</ref> народився 25 січня 1909 року в селі &nbsp;Таймеєво Златоустівського повіту Уфимської губернії.

У 1933 році закінчив [[Московська сільськогосподарська академія імені К. А. Тимірязєва|Московську сільськогосподарську академію імені К.&nbsp;А. &nbsp;Тімірязєва]].

З [[1942]] &nbsp;року перебував у Червоній армії &nbsp;— добровольцем пішов на фронт. Воював у Сталінграді в складі мінометного розрахунку. З боями дійшов до Східної Пруссії. Був чотири рази поранений, але повертався в стрій.

Після війни в 1946-19521946—1952 роках зав. відділеннямвідділення агротехніки Башкирської науково-дослідної рільничої станції.

З [[1952]] році працював ву Башкирській філії АН СРСР, у 1961-1980 1961—1980&nbsp;рр. очолював Інститут біології.

Вакіль Калеєвич обирався членом Кіровського райкому і Уфимського міськкому КПРС, членом Башкирського обкому партії, був делегатом XXIV з'їзду КПРС. Виборці довірили йому стати депутатом Уфимської міської Ради народних депутатів, депутатом Верховної Ради Башкирської АРСР сьомого і дев'ятого скликань, був Головою Верховної Ради Башкирської СРСРАРСР (1975-19791975—1979).

Яровая пшеница в Башкирии. Уфа, 1965.; {{ref-ru}}

Засуха и урожайность яровой пшеницы в Башкирии. Свердловск, 1967; {{ref-ru}}

Микроэлементы в почвах Башкирии. М., 1975 (співавт.). {{ref-ru}}

Башкирская энциклопедия. Гл. ред. М. А. т. 2. В-Ж. 2006.&nbsp;— −624624 с. ISBN 5-88185-062-9. науч.. изд. Башкирская энциклопедия, г. &nbsp;Уфа. {{ref-ru}}