Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
{{Однофамільці|Стафійчук}}
'''Іван Йосипович Стафійчук''' ([[{{ДН|||1912]]}}, село [[Медівка]] Подільської губернії, нині [[Оратівський район]] [[Вінницька область|Вінницької області]] — †  грудень [[{{ДС|11|12|1982]]}}, [[Київ]]) — український радянський і компартійний діяч, депутат Верховної Ради СРСР 3-7-го скликань, депутат [[Верховна рада УРСР|Верховної Ради УРСР]] 8-го скликання. Член ЦК КПУ в 1952–1976 рр.
 
== Біографія ==
Народився у сім'їродині селянина. Українець. ЗакінчивУ Українську1931 сільськогосподарськуроці академіюзакінчив Іллінецький сільськогосподарський технікум на Вінничині.
 
У 1931 — 1934 р. — старший агроном Тернівської машинно-тракторної станції (МТС) на Сумщині; старший агроном Веприцької машинно-тракторної станції (МТС) на Полтавщині.
З 1931 року — агроном, завідувач районним земельним відділом, директор радгоспу.
 
У 1934 — 1935 р. — служба в Червоній армії.
1940 року став членом ВКП(б).
 
У 1935 — 1943 р. — головний агроном Баришівської машинно-тракторної станції (МТС) Київської області; головний агроном, завідувач Христинівського районного земельного відділу Київської області; директор радгоспу у Воронезькій області РРФСР.
З 1943 року — голова райвиконкому, 1-й секретар Тетіївського районного комітету КП(б)У Київської області, 1-й секретар Звенигородського районного комітету КП(б)У Київської області. У травні 1951 — грудні 1962 р. — голова виконавчого комітету Київської обласної Ради депутатів трудящих.
 
Член [[ВКП(б)]] з [[1940]] року.
 
З 1943 року — голова райвиконкому,виконавчого комітету Христинівської районної ради депутатів трудящих Київської області; 1-й секретар Тетіївського районного комітету КП(б)У Київської області,; 1-й секретар Звенигородського районного комітету КП(б)У Київської області. У травні 1951 — грудні 1962 р.році — головазавідувач виконавчогосільськогосподарського комітетувідділу КиївськоїКиївського обласноїобкому Ради депутатів трудящихКП(б)У.
 
У травні 1951 — грудні 1962 р. — голова виконавчого комітету Київської обласної Ради депутатів трудящих.
 
Освіта вища. Закінчив Українську сільськогосподарську академію.
 
У січні 1963 — грудні 1964 р. — 1-й секретар Київського сільського обласного комітету КПУ. У грудні 1964 — березні 1967 р. — голова виконавчого комітету Київської обласної Ради депутатів трудящих.
 
У березні 1967 — 1969 роках — голова Державного комітету Ради Міністрів Української РСР по хлібопродуктах і комбікормовій промисловості, міністр хлібопродуктів Української РСР. У 1969 — 19 квітня 1975 р. — міністр заготівель Української РСР. З 1975 року — на пенсії.
 
З 1975 року — на пенсії у Києві.
 
== Нагороди ==
Нагороджений орденами (зокрема орденом Трудового Червоного Прапора) та медалями.
* два [[орден Леніна|ордени Леніна]]
* [[орден Жовтневої Революції]]
* три [[орден Трудового Червоного Прапора|ордени Трудового Червоного Прапора]]
* [[орден Вітчизняної війни]] 1-го ст.
* 9 медалей
* почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР (10.08.1982)
* заслужений працівник сільського господарства Української РСР
 
== Література ==
 
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Народились 1912]]
[[Категорія:Уродженці Оратівського району]]
[[Категорія:Діячі УРСР]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради УРСРСРСР]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради УРСР 8-го скликання]]
[[Категорія:Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора]]
[[Категорія:ПомерлиКавалери 1982ордена Леніна]]
[[Категорія:Кавалери ордена Жовтневої Революції]]
[[Категорія:Кавалери ордена Вітчизняної війни]]