Єрусалимський Орден Святого Гробу Господнього: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м →‎Історія Ордену: replaced: в якості → як за допомогою AWB
Рядок 9:
== Історія Ордену ==
 
Орден рицарів Святого Гробу бере свій початок з 1099 року, коли хрестоносцями було взято місто-фортецю [[Єрусалим]]. Було створенно [[Єрусалимське королівство]], першим монархом й засновником ордену став герцог Нижньої Лотарингії [[Готфрід БульонськийБульйонський]]. Після захоплення Єрусалима він був обраний правителем королівста й одержав титул "Захисник Гробу Господнього". Після втрати Єрусалиму у 1187 році, фактично все населення франків і італійців втекло назад до Європи. Резиденція ордену перебувала в абатстві Нотр Дам дю Мон де Сіон, головним завданням цієї рицарської організації була охорона захопленого Гробу Господнього. Рицарям ордену було присвоєно відзнаку — червоний хрест на срібному полі, яку вони носили на білих шатах.
[[Файл:Godefrey of Bouillon.jpg|thumb|right|150px||Готфрід Бульонський]]
Вперше орден згадується в книжці Рене Груссе «Історія хрестових походів і держави хрестоносців у Єрусалимі». Там є посилання на Балдуїна I, який був молодшим братом Готфріда Бульонського. Після смерті Готфріда в 1100 р. Балдуїн зайняв місце правителя Єрусалима. Йому вручають корону й проголошують його першим королем Єрусалимського королівства. Як пише Груссе, Балдуїн I був першим з королівського роду, «створеного тут, на горі Сіон», який став рівним за рангом усім іншим можновладним домам Європи. Автор зауважує, що тільки за допомогою Ордену Сіону Балдуїн I одержав трон. Також зберігся документ (датований кінцем XVII ст.), який розповідає про те, що «під час Хрестових походів у Єрусалимі вже були рицарі, яких називали Chevaliers de’l Order de Notre-Dame de Sion (вершники Ордену Богоматері Сіону)».