Саудівська Аравія: відмінності між версіями

'''Саудівська Аравія''', офіційна назва '''Королі́вство Сау́дівська Ара́вія''' ({{lang-ar|{{audio|Ar-Kingdom Saudi Arabia.oga|المملكة العربية السعودية|Звучання арабською}}, Аль-Мамляка аль-Арабія ас-Саудія}}) є найбільшою за площею території (близько 2 150 000 км2) [[Араби|арабською]] державою Передньої [[Передня Азія|Азії]], займає більшу частину [[Аравійський півострів|Аравійського півострова]], і є другою за площею після [[Алжир]]у країною [[Арабський світ|Арабського світу]]. Межує з [[Йорданія|Йорданією]], [[Ірак]]ом на півночі, з [[Кувейт|Кувейтом]]ом на північному-сході, [[Катар]]ом, [[Бахрейн|Бахрейном]]ом та [[ОАЕ|Об'єднаними Арабськими Еміратами]] на сході, з [[Оман]]ом на південному-сході, з [[Ємен]]ом на півдні, і [[Кувейт]]ом на сході. Це єдина країна, що водночас має берегову лінію уздовж [[Червоне море|Червоного моря]] та [[Перська затока|Перською затокою]], і більшість місцевості якої складає посушлива негостинна пустеля або безплідні форми рельєфу.

Територія сучасної Саудівської Арабії складається з чотирьох раніше окремих регіонів: [[Хіджаз]] на узбережжі Червоного моря, [[Неджд]] в центральній частині півострова, а також частин [[Ель-Хаса]] на узбережжі Перської затоки і [[Асір]] на південному заході.<ref>{{cite book|author=[[Madawi Al-Rasheed]]|title=A Most Masculine State: Gender, Politics and Religion in Saudi Arabia|url=https://books.google.com/books?id=JmafWmVNJAAC&pg=PA65&dq|year=2013|page=65}}</ref> Королівство було засновано у 1932 році [[Абдель-Азіз ібн Сауд|Ібн-Саудом]]. Він об’єднавоб'єднав чотири регіони в одну державу шляхом низки завоювань, починаючи із захоплення [[Ер-Ріяд|Ер-Ріяду]]у у 1902 році, прабатьківщини його родини, [[Саудити|Саудитів]]. З тих пір країна є [[Абсолютизм|абсолютною монархією]], і керується з дотриманням [[Іслам|ісламських]] традцій. Ваххабізм було проголошено "«панівною особливістю Саудівської культури"».<ref name="HT2003: 14">[[#HT2003|Tripp, ''Culture Shock'', 2003]]: p.14</ref><ref>[[#Malbouisson|Malbouisson]], p. 23</ref> Саудівську Аравію іноли називають "«Країною Двох Святих Мечетей"», посилаючись на [[Мечеть Аль-Харам]] (у [[Мекка|Мецці]]) та [[Аль-Масджід Аль-Набауї]] (в [[Медіна|Медіні]]), два найсвятіших місця в [[Іслам|Ісламі]]і. Чисельність населення королівства складає 28 700 000 осіб, з яких 20 мільйонів &nbsp;— громадяни, і 8 мільйонів &nbsp;— іноземці.<ref>[http://www.bbc.com/news/world-middle-east-14703476 "«Saudi Arabia profile -&nbsp;— Key facts"»]. ''BBC News''. 23 May 2013</ref><ref>{{cite web|url=http://gulfbusiness.com/2014/03/saudi-arabia-launches-new-housing-scheme-ease-shortage/|title=Saudi Arabia Launches New Housing Scheme To Ease Shortage}}</ref><ref name=demo>{{cite web|url=http://gulf2000.columbia.edu/images/maps/GulfReligionGeneral_lg.png|title=Demography of Religion in the Gulf|publisher=[[Mehrdad Izady]]|year=2013}}</ref>

Саудівська Арабія є другим у світі виробником, і першим експортером нафти, а також контролює другі за об’ємамиоб'ємами у світі [[Світові запаси нафти|запаси нафти]].<ref>http://www.eia.gov/countries/index.cfm?view=production</ref> Спираючись на поклади викопних видів палива, королівство класифікується, як економіка з високим рівнем доходів, з високим [[Індекс людського розвитку|індексом людського розвитку]],<ref name=UNDR2014>{{cite book|title=Human Development Report 2014|date=2013|publisher=United Nations|page=159|url=http://hdr.undp.org/sites/default/files/hdr14-report-en-1.pdf}}</ref> і є єдиною арабською країною, що має членство у [[Велика двадцятка|Великій двадцятці]].<ref>{{cite book|author=James Wynbrandt|title=A Brief History of Saudi Arabia|url=https://books.google.com/books?id=99M0zoSqsF0C&pg=PA242|year=2004|publisher=Infobase Publishing|isbn=978-1-4381-0830-8|page=242}}</ref><ref>{{cite news |title=Saudi Arabia to overtake Russia as top oil producer-IEA |author=Soldatkin, Vladimir; Astrasheuskaya, Nastassia |url=http://www.reuters.com/article/2011/11/09/russia-energy-iea-idUSL6E7M93XT20111109 |agency=Reuters |date=9 November 2011 }}</ref> Однак, країна має найменш диверсифіковану [[Економіка Саудівської Аравії|економіку]] серед усіх держав-членів [[Рада співробітництва арабських держав Перської затоки|Ради співробітництва арабських держав Перської затоки]].<ref>{{cite web|title=UAE has most diversified GCC economy|url=http://www.emirates247.com/business/economy-finance/uae-has-most-diversified-gcc-economy-2014-01-06-1.533612|work=emirates247.com|date=January 6, 2014}}</ref> Країна керується [[Авторитаризм|авторитарним]] режимом,<ref name=EIU>{{cite book|title=Democracy index 2012 Democracy at a standstill|date=2012|publisher=The Economist Intelligence Unit|url=http://pages.eiu.com/rs/eiu2/images/Democracy-Index-2012.pdf}}</ref> і оцінюється міжнароною організацією [[Freedom House]], як "«Не вільна"».<ref name=FH2013>{{cite web|title=Freedom House. Saudi Arabia|url=http://www.freedomhouse.org/report/freedom-world/2013/saudi-arabia#.VDv_IVfz70Q|website=freedomhouse.org}}</ref> Саудівська Арабія посідає чертверте у світі місце за розміром [[Список країн за військовими витратами|військових витрат]],<ref>[http://www.iiss.org/en/about%20us/press%20room/press%20releases/press%20releases/archive/2014-dd03/february-0abc/military-balance-2014-press-statement-52d7 The Military Balance 2014: Top 15 Defence Budgets 2013] (IISS)</ref><ref name="SIPRI">{{cite web |url = http://books.sipri.org/product_info?c_product_id=476 |title = The 15 countries with the highest military expenditure in 2013 (table) |publisher = [[Stockholm International Peace Research Institute]] |format=PDF}}</ref> і за свідченнями [[Stockholm International Peace Research Institute|SIPRI]], є другим у світі імпортером зброї.<ref name="books.sipri.org">{{cite web|title=Trends in International Arms Transfer, 2014|url=http://books.sipri.org/product_info?c_product_id=495|website=www.sipri.org|publisher=Stockholm International Peace Research Institute|accessdate=18 March 2015|ref=SIPRI Fact Sheet, March 2015}}</ref> Саудівська Арабія вважається регіональною силою.<ref name="The United States and the Great Powers">{{cite book | author =Barry Buzan | title=The United States and the Great Powers | publisher=Polity Press | year=2004 | location=Cambridge, United Kingdom | pages =71 | isbn =0-7456-3375-7}}</ref> У додаток до  &nbsp;РСАДПЗ, країна є активним членом [[Організація Ісламського співробітництва|Організації Ісламського співробітництва]], [[ОПЕК]] та [[Ліга арабських держав|Ліги арабських держав]].<ref>{{cite web|url=http://www.middleeastmonitor.com/articles/middle-east/8207-the-erosion-of-saudi-arabias-image-among-its-neighbours |title=The erosion of Saudi Arabia's image among its neighbours |publisher=Middleeastmonitor.com |date=7 November 2013 }}</ref>

* [[Землекористування]] (''відсоток території''): [[орна земля]]&nbsp;— 2&nbsp;%, постійні зернові культури&nbsp;— 0&nbsp;%, пасовища&nbsp;— 56&nbsp;%, ліси та лісиста місцевість&nbsp;— 1&nbsp;%, піски та інше 41&nbsp;%.

Саудівська Аравія розташована на найбільшому в світі Аравійському півострові і займає приблизно 80&nbsp;% його площі. Оскільки Королівство розкинулусь на узбережі Перської затоки і Червоного моря, воно має дуже вигідне економіко-географічне положення. На півночі країна межує з Йорданією та Іраком, на північному сході&nbsp;— з Кувейтом, острівним Бахрейном (по морю), Катаром та Об'єднаними Арабськими Еміратами, а на півдні з Оманом і Йеменом.

По розподілу поверхні велика частина країни&nbsp;— обширне пустельне плато (висота від 300–600300—600&nbsp;м на сході до 1520 м) слабо розділене сухими руслами річок (ваді). У північній і центральній частині країни розташовані найбільші піщані пустелі: Великий Нефуд і Малий Нефуд, відомі своїми червоними пісками. Загальна площа пустель досягає приблизно 1&nbsp;млн кв. км. Морські береги переважно низькі, піщані.

Близько 3&nbsp;% площі країни займають 10 [[заповідник|заповідних територій]]. У середині 1980-х років уряд організував [[Національний парк Асір]], де зберігаються такі майже зниклі види диких [[тварини|тварин]], як [[антилопа]]&nbsp;— [[орикс]] і [[нубійських гірський козел]].

Саудівська Аравія має на своїй території понад 25&nbsp;% підтверджених нафтових ресурсів планети, займає перше місце серед експортерів нафти у світі. Нафтовидобувна галузь промисловості займає понад 75&nbsp;% бюджетного доходу країни, 45&nbsp;% [[ВВП]], та 90&nbsp;% доходів від експорту. Приблизно 40&nbsp;% [[ВВП]] надходить від приватного сектора.

Експортні товари&nbsp;— [[нафта]] та продукція з нафти займає 90&nbsp;% від всього експорту.

Партнери в експорті(на 2004 рік)-США 18,2&nbsp;%, [[Японія]] 14,9&nbsp;%, [[Південна Корея]] 9,5&nbsp;%, [[Китайська Народна Республіка|Китай]] 6,1&nbsp;%, [[Тайвань]] 4,5&nbsp;%, [[Сингапур]] 4,1&nbsp;%

Партнери в імпорті (на [[2004]] рік)&nbsp;— [[США]] 15,3&nbsp;%, Японія 9,8&nbsp;%, [[Німеччина]] 8,1&nbsp;%, Китай 6,6&nbsp;%, [[Велика Британія]] 5,7&nbsp;%

з [[2000|2000 року]], надає допомогу палестинцям, [[Афганістан]]у,[[Ірак]]у, дала обіцянку щодо надання субсидій та позички до фонду допомоги [[Пакистан]]у зруйнованому [[Землетрус у Пакистані|землетрусом.]]

У 2015 &nbsp;р. Саудівська Аравія збільшила видобуток нафти до 10,362 &nbsp;млн барелів на добу<ref>http://glavcom.ua/news/334636.html</ref>

За підсумками 2015 року Саудівська Аравія збільшила експорт нафти на 4&nbsp;% -&nbsp;— в середньому вона експортувала 7,39 &nbsp;млн бар. на добу.<ref>http://olegponomar.com/writer/news/strong-saudovskaya-araviya-sozdaet-krupnejshij-v-mire-flot-neftyanyx-tankerov-strong/</ref>

У країні нараховується близько 23 &nbsp;млн. дерев фінікової пальми, фініки є стратегічним продуктом харчування країни. Держава встановлює закупочні ціни, які є вигідними для виробників фініків, влада навіть сплачує грошову винагороду феллахам (селянам), які виростили нову пальму. Про повагу до цієї рослини говорить той факт, що на гербі країни зображено саме фінікову пальму.

Найбільша автомагістраль йде від Даммана на узбережжі Перської затоки через Ер-Ріяд й Мекку доДжидди на узбережжі Червоного моря. У 1986 році побудовано 24-кілометрове шосе по греблі, яка з'єднує Саудівську Аравію і Бахрейн. Протяжність шляхів з твердим покриттям 44 104 &nbsp;км, ґрунтових 102 420

Загальна протяжність залізниць близько 2000 &nbsp;км перша залізниця ройшла від Ер-Ріяду до Даммама на узбережжі Перської затоки (побудована у 1951 році компанією Aramco), потім до Ель-Джубайля; є гілка до Ель-Харджу (35,5 км)

Розгалуджена мережа нафто- (6400 км) й газопроводів (2200 км), є нафтопродуктопровід (150 км). Великий нафтопровід -&nbsp;— Трансаравійський, який з'єднує родовища Перської затоки з портами Червоного моря.

Найбільші порти в Перській затоці: Дамман, Рас-Таннура, Ель-Хубар, Міна-Сауд; в Червоному морі: Джидда, Джизан, Янбу.  

У країні працюють 27 аеропортів, з них три -&nbsp;— міжнародні (у Ер-Ріяді, Джидді та Медині). Протягом найближчих років до категорії міжнародних планується включити й аеропорт у Медині, побудувати п'ять нових портів.

У столиці&nbsp;— - Ер-Ріяді розпочато будівництво наземного метро.

Населення Саудівської Аравії за станом на липень [[2006]] року, становить, близько 27 019 731 осіб, у тому числі приблизно 5,5 мільйонів іноземців-резидентів<ref>http://www.state.gov/r/pa/ei/bgn/3584.htm</ref>. До 1960-х років велика частина населення вела кочовий спосіб життя, але в наш час{{коли}} більше 95&nbsp;% населення, через швидке економічне зростання і збільшення міст більшість їх почали вести осілий спосіб життя.

* [[Вікова структура]]: 10-14 років&nbsp;— 38,2&nbsp;% (чоловіків 5149960 / 4952138 жінок), 15-64 років&nbsp;— 59,4&nbsp;% (чоловіки 8992348 / 6698633 жінки)

* [[Темпи росту населення]]&nbsp;— 1,848&nbsp;% (''станом на 2009 рік'')

* [[Урбанізація]]&nbsp;— 82&nbsp;% від загальної чисельності населення.

Переважна більшість населення Саудівської Аравії складають [[араби]] ([[саудівські араби]]&nbsp;— 74,2&nbsp;%, [[бедуїни]]&nbsp;— +3,9&nbsp;%, араби Перської затоки&nbsp;— 3&nbsp;%), що здебільшого зберегли свою племінну організацію. Найбільш великі племінні об'єднання&nbsp;— [[аназа]] і [[шаммар]]; племена&nbsp;— [[аваза]], [[авамір]], [[аджман]], [[атайба]], [[балі]], [[бейт Яман]], [[бені атийя]], [[бені муррей]], [[бені сахра]], [[бені яс]], [[вахіба]], [[давасір]], [[дахм]], [[джанаби]], [[джухайна]], [[кахтан]], [[манасір]], [[манахіль]], [[муахіб]], [[мутайр]], [[субей]], [[сулейба]], [[шарарат]], [[харб]], [[хувейта]], [[хутейм]]. Плем'я сулейба, що населяє північні райони, вважається неарабського походження і складається, за деякими даними, з нащадків [[хрестоносці]]в, захоплених у полон і обернутих у [[рабство]]. Всього в країні налічується більш ніж 100 племінних об'єднань і [[плем'я|племен]].

Іноземні робітники складають близько 22&nbsp;% від всього населення і складаються з несаудівских арабів, вихідців з африканських та азіатських країн (Індії, Пакистану, Бангладеш, Індонезії, Філіппін), а також незначного числа [[європейці]]в і [[американці]]в. Араби іноземного походження живуть у містах, в районах нафтопромислів і на прикордонні з Єменом. Представники всіх інших народів зосереджені у великих містах і на нафтопромислах, де утворюють, як правило, більше половини всього населення. Хоча державними структурами фактична частка мігрантів не вимірюється, але загалом вважається, що в країні є більше восьми мільйонів [[мігрант]]ів з країн зі всього світу (''у тому числі немусульман'')<ref>[http://www.state.gov/g/drl/rls/irf/2008/108492.htm Saudi Arabia: International Religious Freedom Report 2008]</ref>: [[індійці]]&nbsp;— 1.4&nbsp;млн осіб, [[бангладешці]]&nbsp;— 1&nbsp;млн, [[філіппінці]]&nbsp;— 950000, [[Пакистанці в Саудівській Аравії|пакистанці]]&nbsp;— 900000, [[єгиптяни]]&nbsp;— 900000, [[єменці]]&nbsp;— 800000, [[індонезійці]]&nbsp;— 500000, [[шрі-ланкійці]]&nbsp;— 350000, [[суданці]]&nbsp;— 250000, [[сирійці]]&nbsp;— 100000 і [[турки]]&nbsp;— 80000 осіб<ref>[http://www.un.org/esa/population/meetings/EGM_Ittmig_Arab/P02_Kapiszewski.pdf Arab versus Asian migrant workers in the GCC countries]</ref>.

Саудівська Аравія є центром ісламського світу. Офіційна релігія&nbsp;— іслам і за різними оцінками, від 85&nbsp;% до 93,3&nbsp;% саудівців є [[суніти]]&nbsp;— від 3,3&nbsp;% до 15&nbsp;%&nbsp;— [[шиїти]]. У центральній частині країни майже все населення [[ханбаліти]]-[[ваххабіти]] (до них відноситься більше половини всіх сунітів країни). На заході і південному заході переважно мешкають [[шафіїти]], течія сунізму. Тут зустрічаються також [[ханафіти]], [[малікіти]], [[ханбаліти]]-[[салафія]] і [[ханбаліти]]-[[ваххабіти]]. У невеликій кількості проживають [[ісмаїліти|шиїти-ісмаїліти]] і [[зейдити]]. Значна група [[шиїти|шиїтів]] (приблизно третина населення) проживає на сході, в Ель-Хасе.

[[Християни]] становлять близько 3&nbsp;% населення (за оцінкою Американської конференції [[католики|католицьких]] [[єпископ]]ів, в країні проживає близько 500 тисяч католиків), всі інші конфесії становлять&nbsp;— 0,4&nbsp;% (''неофіційно''). Крім того, в доволі скрутному становищі перебувають емігранти-заробітчани, яким доводиться приватним чином дотримуватися своїх релігійних переконань. Це близько 1,5&nbsp;% послідовників [[буддизм]]у в Саудівської Аравії, більш як 400000 вихідців з Південної Азії приїхали в Аравію, як буддисти. Ще більша громада [[Індуїзм|індуїстів]] в Саудівській Аравії, але на відміну від інших аравійських країн (Бахрейн, Оман, ОАЕ), в цій монархії їх релігійними правами нехтують, адже в більш як мільйонної громади навіть немає свого [[храм]]у. Але представники цих немусульманських церков, таки, знаходять рішення своїх релігійних проблем, поки немає дозволів на офіційні відправи в Саудівській Аравії. Вони невеликими групами проводять зустрічі в інтернетних чатах і приватним чином. Іноземцям дозволено зустрітися й проводити церковні засідання в [[посольство|посольствах]], після проходження реєстрації і показуючи свій [[паспорт]], щоб довести [[громадянство]] іноземної держави, або на приватних зборах в шкільних спортзалах розташованих в закритих общинах робітничих селищ на родовищах.