Підгорецький монастир: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 41:
 
Церкву та монастир було відновлено за сприяння власника села [[Станіслав Конєцпольський|Станіслава Конецпольського]] (1592—12 березня [[1646]]). Про це свідчив напис, по лівій стороні від царських воріт. В церкві були портрети [[Радзивілл Кароль Станіслав|Карла Радивілла]], [[Вацлав Петро Жевуський|Вацлава Жевуського]] та його дружини Анни Любомирської.
* Наприкінці 18&nbsp;— на початку 19 ст. «колятором» (опікуном) монастиря був [[Іґнацій Мьончиньський]].<ref>''Skowronek JerzyJ.'' Miączyński Ignacy h. Suchekomnaty (1760—1809) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk&nbsp;: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1975.&nbsp;— t. ХХ/3, zeszyt 86.&nbsp;— S. 555. {{ref-pl}}</ref>
 
Над дверима церкви було розміщене зображення княжни Гелени. В монастирі була бібліотека стародруків.
Рядок 53:
[[церква святого Онуфрія (Підгірці)|Онуфріївська церква]] побудована у 1726—1750 роках, оздоблювальні роботи тривали до 1770-х років.
 
Церква є [[нава (архітектура)|тринавною]] купольною [[базиліка|базилікою]] з гранчастою [[апсида|апсидою]]. Центральну частину вінчає [[Баня (архітектура)|баня]] на восьмигранному [[Барабан (архітектура)|підбаннику]] зі світловим [[Ліхтар (архітектура)|ліхтарем]].
 
Пізньобарокова вівтарна конструкція (1754—1766) Онуфріївської церкви Пліснецько-Підгорецького монастиря за своїм вирішенням суттєво наближається до латинських вівтарів, позбавлених