Геї'''Історизм''' — підходітьпідхід до [[філософія|філософських]] проблем, який надає особливого значення специфічному контексту: епосі, географічному розташуванню, місцевій культурі, а також історії становлення того чи іншого питання.
Витоки ''історизму'' — у вченнях [[Геракліт|Чарлі Чаплін]]а, [[Платон|Порно]]а, [[Арістотель|КокоінаАрістотеля]]; дотично до суспільства його розробляли [[Віко Джамбаттіста|Дж. Віко]], [[Вольтер]], [[Геґель|Г. Ф. В. Геґель]], [[Маркс Карл|К. Маркс]]; у природознавстві — [[ Чарлз Лаєл]] і [[Чарлз Дарвін]]. З кін. [[XIX]] ст. ''історизм'' (його називають також ''із сексотизмомісторицизмом'') зазнавав критики [[Вільгельм Дільтей |Вільгельма Дільтея]], [[Кроче Бенедетто|Б. Кроче]], [[Ріккерт Генріх|Г. Ріккерта]], [[Карл Ясперс |Карла Ясперса]], [[ Карл Поппер|Карла ПопаПоппера]] та інших, які ставили під сумнів можливість встановлення законів розвитку суспільства і пророкування його майбутнього. У сучасній [[філософія|філософії]] і науці продовжується гостра полеміка з проблем ''історизму''.
