Крейдове вимирання: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
оформлення
мНемає опису редагування
Рядок 5:
'''Кре́йдове вимира́ння'''&nbsp;— [[Масове вимирання|велике вимирання]], що сталося наприкінці [[Крейдяний період|крейдяного періоду]], близько 65 мільйонів років тому. Немає єдиного погляду, чи було це вимирання поступовим чи раптовим<ref> [http://www.sciencemag.org/cgi/content/abstract/254/5033/835 Science, Vol 254, Issue 5033, 835–839 PM Sheehan, DE Fastovsky, RG Hoffmann, CB Berghaus, and DL Gabriel. Sudden extinction of the dinosaurs: latest Cretaceous, upper Great Plains, USA] </ref>, що є наразі предметом суперечок.
 
Найвідомішим є вимирання [[Динозаври|динозаврів]], але воно було лише частиною великого вимирання: разом із динозаврами вимерли морські рептилії ([[мезозавр|мозазавр]]и та [[плезіозаври]]и) і [[птерозаври|літаючі ящери]], багато молюсків, зокрема [[Амоніт (молюск)|амоніти]], [[белемніти]] і безліч дрібних водоростей. Всього загинуло 16% [[родина (біологія)|родин]] морських тварин (47% родів морських тварин) і 18% родин сухопутних хребетних.
 
Однак більшість рослин і тварин пережила цей період. Наприклад, не вимерли сухопутні плазуни, такі як [[змії]], [[черепахи]], [[ящірки]] та водні [[плазуни]], такі як [[крокодили]]. Вижили найближчі родичі амонітів&nbsp;— [[Наутилус|наутилусинаутілуси]], а також [[птахи]], [[ссавці]], [[корали]] й наземні [[рослини]].
 
Імовірно, деякі динозаври ([[трицератопс]]и, [[тероподи]] та ін.) існували ще кілька мільйонів років на початку [[палеоген]]у на заході Північної Америки та в Індії, після їх вимирання в інших місцях<ref>James E. Fassett (2009)[http://palaeo-electronica.org/2009_1/149/index.html NEW GEOCHRONOLOGIC AND STRATIGRAPHIC EVIDENCE CONFIRMS THE PALEOCENE AGE OF THE DINOSAUR-BEARING OJO ALAMO SANDSTONE AND ANIMAS FORMATION IN THE SAN JUAN BASIN, NEW MEXICO AND COLORADO] Palaeontologia Electronica</ref>.
Рядок 15:
=== Позаземні ===
 
# Зіткнення Землі з [[комета|кометою]] або [[астероїд]]ом&nbsp;— одна з найпоширеніших версій<ref>[http://www.bbc.co.uk/russian/science/2010/03/100304_dinosaur_extinction_crater.shtml Динозаври вимерли через падіння астероїда] // Російська служба Бі-бі-сі, 5 березня 2010 </ref> (так звана «гіпотеза [[Луїс Альварес|Альвареса]]»). Вона заснована здебільшого на приблизній відповідності віку [[кратер Чіксулуб|кратера Чіксулуб]] (який утворився приблизно 65&nbsp;млн років тому внаслідок падіння астероїда розміром близько 10 км<ref name="Tytell"> {{cite web|url=http://www.skyandtelescope.com/astronomy-news/did-a-comet-swarm-kill-the-dinosaurs/|author=David Tytell|title=Did a Comet Swarm Kill the Dinosaurs? |work= Sky & Telescope|date=December 14, 2002|accessdate=1.10.2014}}</ref>) та часу вимирання більшості видів динозаврів<ref>{{cite web|url=http://www.pnas.org/content/101/11/3753.abstract|author=Gerta Keller, Thierry Adatte, Wolfgang Stinnesbeck, Mario Rebolledo-Vieyra, Jaime Urrutia Fucugauchi, Utz Kramar and Doris Stüben |title=Chicxulub impact predates the K-T boundary mass extinction|work=Proc. Nat. Academy of Sci. of the USA|date=January 20, 2004|accessdate=1.10.2014|volume=101 |issue=11 |pages=3753–3758|year=2004|doi=10.1073/pnas.0400396101}}</ref>. Крім того, астрофізичні розрахунки (засновані на сучасних спостереженнях астероїдів) доводять, що астероїди розміром понад 10&nbsp;км падають на Землю в середньому один раз на 100&nbsp;млн років, що за порядком величини відповідає, з одного боку, датуванням відомих [[Астроблеми|кратерів]], створених такими [[метеорит]]ами<ref>[http://www.unb.ca/passc/ImpactDatabase/index.html Earth Impact Database] </ref>, а з іншого&nbsp;— проміжкам часу між великими вимираннями біологічних видів у [[фанерозой]]<ref>Така ж гіпотеза залучається серед інших для пояснення [[Масове пермське вимирання|масового пермського вимирання]] </ref>. Слід зауважити, що автори й прихильники цієї гіпотези в науковому середовищі, у більшості своїй, є не [[палеонтолог]]ами, а представниками інших наукових дисциплін ([[фізик]]ами, [[астроном]]ами, [[геолог]]ами тощо). {{Джерело?|Теорію підтверджує підвищений вміст [[платиноїд]]ів у шарі на межі крейди й палеогену}}<!--Запит джерела щодо впливу (підвищеного вмісту платиноїдів на вимирання) -->. {{Джерело?|Підвищений вміст платиноїдів відзначається на межі мезозою та кайнозою всюди на Землі}}<!-- щодо підвищеного вмісту платиноїдів-->. Ці елементи, зокрема ізотоп [[Os]]-187, {{джерело|у такій концентрації}} не могли утворитисябути зна якихосьЗемлі іншихв причинтакій кількості і мають вочевидьочевидно метеоритнийметеоритне генезиспоходження.
#* Версія «численних зіткнень» («{{lang-en|''multiple impact event''}}<nowiki/>») передбачає кілька послідовних зіткнень із небесними тілами<ref name="Tytell"/>. Вона залучається, зокрема, для пояснення того, що вимирання сталося не одномоментно (див. розділ [[#Недоліки гіпотез|Недоліки гіпотез]]). Побічно на її користь свідчить той факт, що астероїд, який створив [[кратер Чіксулуб]], вірогідно є лише одним з уламків більшого небесного тіла, що утворюють сімейство [[Баптистина|Баптистини]]<ref>{{cite web|author=William F. Bottke, David Vokrouhlický & David Nesvorný|url=http://www.nature.com/nature/journal/v449/n7158/full/nature06070.html|title=An asteroid breakup 160&nbsp;Myr ago as the probable source of the K/T impactor |work=Nature|date=6 September 2007; Received 11 April 2007; Accepted 22 June 2007|accessdate= 1.10.2014|volume=449 |pages=48-53| doi=10.1038/nature06070}}</ref>. Деякі геологи вважають, що [[кратер Шива]] на дні [[Індійський океан|Індійського океану]], що датується приблизно тим же часом, є наслідком падіння іншого велетенського метеорита<ref name="chatterjee 1997"> {{cite journal | author = Chatterjee, Sankar | coauthors = | year = 1997 | month = August | title = Multiple Impacts at the KT Boundary and the Death of the Dinosaurs |url=http://books.google.com.ua/books?id=3IORF1Ei3LIC&pg=PA31&dq=Chatterjee+and+Rudra+1996+Shiva&hl=uk#v=onepage&q&f=false| journal = 30th International Geological Congress | volume = 26 | issue = | pages = 31-54}} </ref>, але ця точка зору є дискусійною.
# Вибух [[наднова|наднової]] або близький [[гамма-спалах]]{{Джерело?}} але ця гіпотеза має недолік від радіації кістки повинні аж світитися.
<!--Зіткнення з кометою => зіткнення з астероїдом-->
 
=== Земні абіотичні ===
# Посилення [[вулкан]]ічної активності<ref> {{cite journal | author = Keller G, Adatte T, Gardin S, Bartolini A, Bajpai S | title = Main Deccan volcanism phase ends near the KT boundary: Evidence from the Krishna -Godavari Basin, SE India | year = 2008 | doi = 10.1016/j.epsl.2008.01.015 | journal = Earth and Planetary Science Letters | volume = 268 | pages = 293-311}} </ref>, з якою пов'язують низку ефектів, які могли б вплинути на [[Біосфера|біосферу]]: зміна газового складу [[Атмосфера Землі|атмосфери]]; [[парниковий ефект]], викликаний викидом [[Діоксид вуглецю|вуглекислого газу]] при виверженнях; зміна освітленості Землі через викиди [[Вулканічний попіл|вулканічного попелу]] ([[вулканічна зима]]). На користь цієї гіпотези свідчать гігантські виливи [[Магма|магми]] між 68 і 60&nbsp;млн років тому на території [[Індостан]]у, внаслідок чого утворилися [[деканські трапи]].
# Різке зниження рівня моря, що відбулося в останній (Маастрихтській) фазі [[Крейдяний період|крейдяного періоду]] («маастрихтська регресія»).
# Зміна середньорічних і сезонних температур, у той час як [[інерційна гомойотермія]] великих динозаврів, вимагає стабільно теплого клімату. Вимирання, однак, не збігається у часі зі значною зміною клімату<ref> http://biospace.nw.ru/evoeco/lit/catastrophe-7.htm </ref>
Рядок 45 ⟶ 43:
Послідовність подій, що призвела до вимирання, уявляється такою:
* [[Покритонасінні]], що мають розвиненішу кореневу систему і краще використовують [[родючість ґрунту]], досить швидко масово витіснили інші види рослинності. З'явилися [[комахи]], спеціалізовані на харчуванні квітковими рослинами, а комахи, пов'язані з ранішими видами рослинності, почали вимирати.
* Покритонасінні утворюють [[дерен|дернину]], що є найкращим серед природних супресорів [[ерозія|ерозії]]. Внаслідок розповсюдження дернини зменшилося розмивання поверхні суші і, відповідно, надходження в океани поживних речовин. «Збіднення» океану їжею призвело до загибелі значної частини [[водорості|водоростей]], що були основним первинним виробником біомаси в океані. За трофічним ланцюгом це призвело до порушення всієї морської екосистеми і стало причиною масових вимирань у морі. Це ж вимирання зачепило й великих літаючих ящерів, які, за чинними уявленнями, булигодувалися трофічноресурсами пов'язані з морем. Частина великих морськихморяорських рептилій, крім того, могла не витримати конкуренції з появою саме в той час [[акула|акул]] сучасного типу.
* На суші тварини активно пристосовувалися до живлення зеленою масою (до речі, і травоїдні динозаври теж). У малому розмірному класі з'явилися дрібні фітофаги-ссавці (типу [[щур]]ів). Їх поява призвела до появи відповідних хижаків, якими теж стали ссавці. Малорозмірні хижаки-ссавці були безпечні для дорослих динозаврів, але харчувалися їх яйцями і дитинчатами, створюючи динозаврам додаткові труднощі у відтворенні. При цьому охорона дитинчат для динозаврів практично нездійсненна через дуже велику різницю в розмірах між дорослими особинами й дитинчатами{{Джерело?}}.
* В результаті [[дрейф материків|дрейфу материків]] наприкінці [[крейдяний період|крейдяного періоду]] змінилася система [[вітер|вітрів]] і [[морська течія|морських течій]], що призвело до деякого похолодання на значній частині суші та посилення сезонного температурного градієнта. [[Інерційна гомойотермія]], що забезпечувала динозаврам еволюційну перевагу в попередні періоди, в таких умовах вже не мала ефекту.