Церква святого Йосафата (Володимир): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Otheruses|Церква святого Йосафата}}
'''Церква святого Йосафата''' — пам'ятка архітектури у місті [[Володимир-Волинський|Володимирі-Волинському]] (нині [[Волинська область]]).
[[Файл:Володимир Волинський. Кірха (нині - греко-католицька церква святого Йосафата).jpg|thumb|Володимир Волинський. Кірха (нині — греко-католицька церква святого Йосафата)]]
[[Файл:Володимир Волинський Вулиця Ковельська.jpg|thumb|Володимир Волинський. Кірха (нині — греко-католицька церква святого Йосафата)]]
 
== Історія ==
Храм збудований у 1890 р.,році для громади німців[[німці]]в-[[лютеранство|лютеран]]. За даними першого перепису населення 1897&nbsp;р. у Володимирі проживалопроживав 91 лютеранин<ref>Первая всеобщая перепись населения Российской империи, 1897 г. [Электронный ресурс] Т. 8. Волынская губерния / Министерство Внутренних Дел, Центральный Статистический Комитет, 1904.</ref>.
 
У 1891&nbsp;р. засновано лютеранську парафію, яка охоплювала 32 німецькі колонії з населенням понад 12 тис. осіб в околицях Володимира-Волинського. Перший пастор проживав у колонії Антонівка-Маковичі і, де і планували збудувати пасторат. Однак, було визнановизнали доцільнішим перенести центр парафії до Володимира-Волинського, що й булозробили зробленов у1893 1893&nbsp;р. Перший пасторат у місті було зведено у 1899&nbsp; р.
 
Великий камʼяний храм збудовано у 1923—1927&nbsp;рр. на добровільні пожертви прихожанпарафіян<ref>[https://sggee.org/deutsch/research_ger/parishes_ger/parish_histories_ger/VolhyniaDiocese_ger/WladWolParish_ger/WladWolHist_ger.html Kirchspiel Wladimir Wolynsk]</ref>.
 
Від 1944 до 1950&nbsp;р. у храмі був склад різних хімікатів. Згодом, до 1993&nbsp;р., міський спортзал, в якому відбувалися покази кінофільмів та дискотеки для молоді.
 
У 1989&nbsp;р. у Володимирі-Волинському активізувалась греко-католицька громада. З підпілля вийшли священики. 1 жовтня 1992 року Глава УГКЦ Кардинал [[Мирослав-Іван Любачівський]], дає згоду і благословення на заснування та побудову монастиря і церкви [[Йосафат (Кунцевич)|святого священомученика Йосафата]] на місці, де колись стояла [[церква св. Параскевії]] (в якій св. Йосафат прийняв Таїнство Хрещення) у Володимирі-Волинському. Однак збудувати новий храм чи повернути у власність греко-католицького громади міста колишній василіянський монастир, побудований [[єзуїти|єзуїтами]], який сьогодні належить УПЦ КП, не вдалось.
 
Врешті, зважаючи на відсутність у місті лютеранської громади, наприкінці серпня 1993&nbsp;р. кірху передали греко-католикам. 23 вересня 1996 року предстоятель [[УГКЦ]] [[Любомир Гузар]] дав своє благословення на існування у Володимирі-Волинському монастиря Чину Св. Василія Великого.
 
== Пастори ==
* 1891—1897 Едуард Алєксандр Гессе (*1865 †19301865—1930)
* 1897—1912 Герман Август Гешке (*1857 †19171857—1917)
* 1913—1915 Ергард Торінус (*1886 †19481886—1948)
* 1916—1918 відсутній
* 1919—1921 Теодор Бергманн (*1891 †19571891—1957)
* 1922—1940 Альберт Артур Шоен (*1887 †19881887—1988)
 
== Опис ==