Відмінності між версіями «Бурмака Марія Вікторівна»

Додав актуальних новин
м
(Додав актуальних новин)
== Біографія ==
 
Марія Бурмака народилася у сім'ї викладачів. Закінчила музичну школу за класом гітари. У [[1987]] році вступила на філологічний факультет [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харківського університету]]. Ще у студентські роки почала писати пісні. Марія Бурмака є двоюрідною сестрою [[Павленко Юрій Олексійович|Юрія Павленка]]. Дочка — Ярина ([[1995]]).
 
Перемога на фестивалі «Оберіг» у [[Луцьк]]у [[1989]] та на [[Червона рута (фестиваль)|«Червоній руті»]] (друга премія) дала початок її музичній кар'єрі. Фірма «Кобза» випустила касету її пісень під назвою «Ой, не квітни, весно…».
 
Протягом 1990-х років М. Бурмака працювала телеведучою на каналі «[[СТБ]]» («КіН», «Рейтинг», «Хто там», «Чайник») та УТ-1 («Створи себе»).
 
Була активною учасницею практично всіх подій української історії, починаючи з фестивалю «Червона рута» (1989) і «Студентського голодування на Граніті» (1990) до «Помаранчевої Революції» (2004) та «Революції Гідності» (2013-2014).
 
У [[1997]] році М. Бурмака отримала звання Заслуженої артистки України. Протягом наступних років записала альбоми: «Знову люблю» ([[1997]]), «Із янголом на плечі» ([[2001]]), «МІА» ([[2002]]), ремікс-версія «I AM» ([[2003]]), «№ 9» ([[2004]]), «Ми йдемо! Найкраще» ([[2004]]).
[[2010]] року — запис спільного альбому «Don't laugh at me/ Не смійся з мене» у рамках кампаніі Operation Respect спільно із Пітером Ярроу («Peter, Paul and Mary»). А у [[2011]] році спільний виступ на фестивалі Союзівка (Soyuzivka).
 
З травня [[2011]] — Марія Бурмака ведуча авторської рубрики «Музика Сніданку» на каналі «1+1». А зЗ вересня [[2011]] — ведучабула ведучою проекту «Музика для дорослих з Марією Бурмакою» на каналі ТВі.
 
У лютому 2014 дала сольний акустичний концерт в революційному Українському Домі для бійців Народної Самооборони.
 
Влітку і восени 2014 року в складі туру «Підтримаємо своїх» була з виступами в зоні АТО, в прифронтових містах і брала участь у концертах, зібрані кошти від яких були витрачені на потреби добровольчих батальйону. Займається активною волонтерською і благодійною діяльністю.
 
У 2014 році випустила альбом «Тінь по воді». Того ж року дала сольний благодійний концерт в Парижі, зібрані кошти були передані до фонду «Таблєточки» та взяла участь в українському фестивалі в Чикаго, зібрані кошти були перераховані в «Фонд допомоги героям».
 
Наприкінці 2014 року увійшла до ТОП-100 найвпливовіших жінок України за версією журналу «Фокус». Взимку 2015 року співачка зіграла благодійні концерти у Великобританії. Навесні того ж року відбулись благодійні концерти Марії Бурмаки у США. В листопаді у Канаді.
 
2015 рік ознаменувався в житті співачки прем’єрами пісень “Танцюй”, “Золотиста осінь” (пам’яті Миколи Мозгового), “Фрізбі”, а також кліпом на композицію “Ти”. У травні 2016 року співачка презентувала романтичний кліп на пісню “Якби ми”. А вже у вересні того ж року у концерт-холі Caribbean club вона разом із гуртом Gypsy Lyre презентувала музичну програму “Нове та улюблене”. Концерт пройшов із повним аншлагом. Окрім оновленої програми Марія також заспівала дуетом з Олександром Пономарьовим, Арсеном Мірзояном, Іванкою Червінською та Тонею Матвієнко.
Була одружена з Дмитром Небесійчуком ([[1963]]). Дочка — Ярина ([[1995]]).
Віталій Пастух — менеджер й продюсер співачки.
 
==Альбоми==
9

редагувань