Рудольф Гесс: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м вилучена Категорія:Учасники Другої світової війни. Німеччина; додана Категорія:Учасники Другої світової війни з Німеччини з допомог... |
Lukian (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
Рядок 34:
|Прізвисько = Останній в'язень Шпандау}}
'''Рудольф Гесс''' ([[Німеччина|нім]]. Rudolf Heß; [[26 квітня]] [[1894]], [[Александрія]], [[Єгипет]] — [[17 серпня]] [[1987]], Західний [[Берлін]]) —
== Біографія ==
=== До польоту ===
Народився [[1894 у авіації|26 квітня 1894]] в родині власника торгово-експортної фірми в
З [[1908]] Гесс навчався у вищій комерційній школі в Швейцарії.
Рядок 46:
Відразу після війни вступив в добровольчий корпус [[Фрайкор]], що складався з націоналістично налаштованих солдатів і офіцерів.
[[
У [[1919]] році став членом [[Товариство Тулє|товариства Туле]]. Тоді ж вступив до одного з підрозділів «Добровольчого корпусу» під проводом генерала [[Франц фон Епп|Франца фон Еппа]]. У [[1920]] став членом [[НСДАП]].
Рядок 56:
=== Спроба миротворчої місії ===
[[
Messerschmitt BF 110
]]
[[10 травня]] 1941 року відбулась одна з найтаємничіших подій [[XX століття|XX
[[
Гесс залишив записку, у якій просив Гітлера пробачити його за цей вчинок і зрозуміти правильно його наміри. В своєму щоденнику [[Йозеф Геббельс|Геббельс]] згадує пронизливий крик та сльози на очах фюрера, коли той прочитав записку. Гітлер одразу ж оголосив Гесса божевільним.
Рядок 66:
Спочатку Гесс назвався під видуманим ім'ям, а коли зустрівся з герцогом Гамільтоном, розповів йому, хто він насправді. Тоді Гесса затримала Британська влада, провела декілька допитів та зберігала під вартою, як військовополоненого, аж до [[Нюрнберзький процес|Нюрнберзького процесу]], тримаючи в таємниці усю інформацію про допити.
[[
=== Нюрнберзький процес ===
У
=== Ув'язнення ===
Дружина Рудольфа Гесса
=== Смерть та версія про вбивство ===
Рядок 90:
Гессу та його польоту присвячено багато документальних книг та художніх творів, найзнаменитіший з яких — [[п'єса]] «Der Siebte». Великий вклад в поширення історії Рудольфа Гесса здійснили його родичі: дружина Ільза ([[Письменник|письменниця]]), син Вольф Рюдігер ([[архітектор]] та громадський діяч), племінник Отто (німецький [[політик]] та [[депутат]] [[Нижня Саксонія|Нижньої Саксонії]]). Усі вони написали декілька книг про Рудольфа, в яких той постає миротворцем. Вольф Рюдігер Гесс заснував громадську організацію «Свободу Рудольфу Гессу», перейменовану після смерті батька в «Товариство Рудольфа Гесса», яка за його даними налічує 500 учасників. Після смерті Вольфа у 2001 його дружина Андреа очолила організацію.
Щорічно 17 серпня, в день смерті Гесса, до його могили у Вунзіделі зїзджались його прихильники з [[ультраправі|ультраправих]] організацій зі всієї Німеччини та інших країн. В рамках боротьби з неонацизмом німецький уряд знищив могилу Гесса [[20 липня]] [[2011]], провів [[ексгумація|ексгумацію]] та [[Кремація|кремацію]] тіла. Рештки були розвіяні над морем. Але після цих заходів
Також про Рудольфа Гесса знято декілька документальних фільмів, таких як «Останній в'язень Шпандау», «Нацист номер 3», «Таємниця Рудольфа Гесса», «
Історія Гесса також широко поширена в музиці. Свої пісні присвятили йому такі гурти та виконавці:
|