Рудольф Гесс: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Рядок 34:
|Прізвисько = Останній в'язень Шпандау}}
 
'''Рудольф Гесс''' ([[Німеччина|нім]]. Rudolf Heß; [[26 квітня]] [[1894]], [[Александрія]], [[Єгипет]] — [[17 серпня]] [[1987]], Західний [[Берлін]]) — німецький державний і політичний діяч, один з керівників [[Третій Рейх|нацистської Німеччини]], заступник [[Адольф Гітлер|фюрера]] у партії, нацист «номер три».
 
== Біографія ==
 
=== До польоту ===
Народився [[1894 у авіації|26 квітня 1894]] в родині власника торгово-експортної фірми в передмісті Александрії. Предки Гесса походили з Богемії, Тюрінгії та Швейцарії. Один з його предків в 17 поколінні по чоловічій лінії, Генріх Чуді (Tschudi) з [[Гларус|Гларуса]]а, загинув в [[1386]] році в [[битва під Земпахом|битві під Земпахом]], ключовій події середньовічної швейцарської історії, що поклала початок незалежності Швейцарського союзу.
 
З [[1908]] Гесс навчався у вищій комерційній школі в Швейцарії.
Рядок 46:
 
Відразу після війни вступив в добровольчий корпус [[Фрайкор]], що складався з націоналістично налаштованих солдатів і офіцерів.
[[FileФайл:KarlHaushofer RudolfHess.jpg|left|thumb|Карл Гаусхофер  і Рудольф Гесс]]
У [[1919]] році став членом [[Товариство Тулє|товариства Туле]]. Тоді ж вступив до одного з підрозділів «Добровольчого корпусу» під проводом генерала [[Франц фон Епп|Франца фон Еппа]]. У [[1920]] став членом [[НСДАП]].
 
Рядок 56:
 
=== Спроба миротворчої місії ===
[[FileФайл:Me 110C-4 RAF NAN15Jun43.jpg|thumb|
Messerschmitt BF 110
]]
[[10 травня]] 1941 року відбулась одна з найтаємничіших подій [[XX століття|XX  ст.]] В 17.45 Рудольф Гесс, без відома Гітлера та вищого керівництва, вилетів  з [[Аугсбург|Аугсбурга]]а на викраденому літаку [[Messerschmitt Bf 110|«Мессершмітт» Вf110]] з запасом палива в один кінець. Для сміливого польоту і керування літаком була потрібна висока майстерність пілота. Рудольф був змушений уникати радарів, ухилялись від ворожих британських винищувачів, сотні кілометрів летіти бриючим польотом крізь майже нульову видимість через туман. 
[[FileФайл:Rudolph Hess BF-110.jpg|left|thumb|191x191px|Уламок фюзеляжу Гессового літака]]Гесс стрибнув з парашутом у [[Шотландія|Шотландії]], в [[Іглшем|Іглшемі]]і, після настання темряви. Він приземлився в 12 милях від маєтку [[герцог|герцога]]а [[Гамільтони|Гамільтона]]. Гесс був одягнений у форму лейтенанта [[люфтваффе|Люфтваффе]], мав при собі карту з наміченим маршрутом, фотографії його і сина, а також візитну картка знаменитого геополітика, професора [[Карл Гаусгофер|Карла Гаусхофера]]. Син Карла Гаусхофера Альбрехт, швидше за все, і був ініціатором цієї місії.
 
Гесс залишив записку, у якій просив Гітлера пробачити його за цей вчинок і зрозуміти правильно його наміри. В своєму щоденнику [[Йозеф Геббельс|Геббельс]] згадує пронизливий крик та сльози на очах фюрера, коли той прочитав записку. Гітлер одразу ж оголосив Гесса божевільним.
Рядок 66:
Спочатку Гесс назвався під видуманим ім'ям, а коли зустрівся з герцогом Гамільтоном, розповів йому, хто він насправді. Тоді Гесса затримала Британська влада, провела декілька допитів та зберігала під вартою, як військовополоненого, аж до [[Нюрнберзький процес|Нюрнберзького процесу]], тримаючи в таємниці усю інформацію про допити.
 
[[FileФайл:Rudolf Hess in Landsberg Prison.jpg|thumb|В очікуванні суду]]
 
=== Нюрнберзький процес ===
У 1945-19461945—1946 Гесс постав перед Нюрнберзьким процесом другим у списку обвинувачуваних (після Герінга). Адвокати заявляли про його неосудність, хоча Гесс давав в цілому нормальні свідчення. Під час давання показів Рудольф був перерваний представником Британії. Після цього випадку Гесс не сказав нічого конкретного. Був засуджений до довічного ув'язнення, хоча конкретних доказів його причетності до [[Воєнний злочин|військових злочинів]] надано не було. Його останнє слово на Нюрнберзькому трибуналі було: «Я ні про що не шкодую».
 
=== Ув'язнення ===
Дружина Рудольфа Гесса - — Ільза, була ув'язнена на 3 роки. А сам Рудольф відбував довічний термін в [[Берлін|Берліні]]і у в'язниці [[Шпандау]]. Кожна країна делегувала охоронців у в'язницю на місяць на ротаційній основі. Після звільнення А. Шпеєра та Б. Шираха в 1966 році Гесс залишився єдиним ув'язненим. Рудольф постійно відмовляв своїй дружині у візитах і дозволив сім'ї навідувати його лише в 1969. Через 30 років після Нюрнберзького процесу у листі своєму синові він повторив : «Я ні про що не шкодую».
 
=== Смерть та версія про вбивство ===
Рядок 90:
Гессу та його польоту присвячено багато документальних книг та художніх творів, найзнаменитіший з яких — [[п'єса]] «Der Siebte». Великий вклад в поширення історії Рудольфа Гесса здійснили його родичі: дружина Ільза ([[Письменник|письменниця]]), син Вольф Рюдігер ([[архітектор]] та громадський діяч), племінник Отто (німецький [[політик]] та [[депутат]] [[Нижня Саксонія|Нижньої Саксонії]]). Усі вони написали декілька книг про Рудольфа, в яких той постає миротворцем. Вольф Рюдігер Гесс заснував громадську організацію «Свободу Рудольфу Гессу», перейменовану після смерті батька в «Товариство Рудольфа Гесса», яка за його даними налічує 500 учасників. Після смерті Вольфа у 2001 його дружина Андреа очолила організацію.
 
Щорічно 17 серпня, в день смерті Гесса, до його могили у Вунзіделі зїзджались його прихильники з [[ультраправі|ультраправих]] організацій зі всієї Німеччини та інших країн. В рамках боротьби з неонацизмом німецький уряд знищив могилу Гесса [[20 липня]] [[2011]], провів [[ексгумація|ексгумацію]] та [[Кремація|кремацію]] тіла. Рештки були розвіяні над морем. Але після цих заходів "«паломництво"» на місце поховання не припинилось.
 
Також про Рудольфа Гесса знято декілька документальних фільмів, таких як «Останній в'язень Шпандау», «Нацист номер 3», «Таємниця Рудольфа Гесса», «"Божевільний"„Божевільний“ друг Фюрера» і багато інших.
 
Історія Гесса також широко поширена в музиці. Свої пісні присвятили йому такі гурти та виконавці: