1970-ті в музиці: відмінності між версіями

'''В 1970-ті роки''' продовжують свій розвиток такі музичні напрямки як '''[[рок-музика|рок]], [[кантрі]] та [[реггі]]''' а також починають розвиватися [[glam rock]], [[alternative pop]], [[джаз-рок]], [[progressive rock]], [[панк-рок]], та [[диско]].

Серед найпопулярніших '''рок-гуртів''' — [[The Rolling Stones]], [[Black Sabbath]], [[Led Zeppelin]], [[Queen]], [[Deep Purple]], [[Kiss]], [[Pink Floyd]]; в стилі [[диско]] — [[Village People]] та [[Bee Gees]], в стилі [[реггі]] — [[Боб Марлі]] та [[the Wailers]]. Широку популярність отримує [[фанк]], представлений такими гуртами як [[Earth]], [[Wind and Fire]], [[Sly]] та іншими. Міжнародне визнання отримує австралійський гурт [[AC/DC]]. Перемога групи [[ABBA]] на [[Євробачення|Євробаченні]] в 1974 році ознаменувала відкриття стилю [[Європоп]] ({{lang-en|Europop}}) в музиці.

З початком 70-х років до масової культури входить '''[[електронна музика]]'''. В середині 70-х кристалізуються перші чисто електронні течії, спочатку в авангардному напрямку. В 1974 в Англії виникає напрямок '''[[Індастріал]]''', що пізніше розгалужується на безліч течій.

В 1975–1978 роках [[БрайанБраян Іно]] в своїй діяльності і записах визначає та просуває поняття '''[[ембіентембієнт]]''' на окреслення музики, що імітує або відтворює природні оточуючі звуки. В той же час традиційні електронні техніки адаптуються до андеграундової танцювальної музики; народжується традиція [[семплінг]]у, що використовує техніку відтворення гри виконавців — інструменталістів у запису. З'являються такі напрямки як [[Даб (музичний жанр)|даб]], [[хіп-хоп]], [[Нова хвиля (музичний напрям)|Нова хвиля]].

'''В [[академічна музика|академічній музиці]]''' 1970-тих років все наявніше виступають ознаки [[Постмодернізм у музиці|постмодерну]]. В композиторській творчості частіше зустрічаються техніка цитування (зокрема в 15-й симфонії [[Шостакович Дмитро Дмитрович|Дмитра Шостаковича]], в 1-й симфонії [[Шнітке]] та інших). Багато композиторів-авангардистів 1960-х років поступово відмовляються від традиційних технік авангарду, орієнтуючись на споглядальну постмодерністичну парадигму, характерне звернення до минулих епох. Серед них — [[Валентин Сильвестров]], [[Арво Пярт]], [[Гія Канчелі]] та інші. Виділяється окремий музичний напрямок — [[мінімалізм]], що орієнтується на повторювані звукові структури і будує твір радше навколо часової характеристики, аніж гармонічної; при цьому активно використовується [[Індія|індійська]] музика. До композиторів цієї течії належать [[Філіп ҐлассГласс]], [[Стів Райх]], [[Джон Кулідж Адамс|Джон Адамс]].