Некрасівці: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Зв'язність |
MobyBot (обговорення | внесок) м →Переселення у російську Грузію: replaced: на цей раз → цього разу за допомогою AWB |
||
Рядок 38:
На початку 20 сторіччя завершився релігійний, культурний і майновий розкол громади на тлі погіршення становища некрасівців у Туреччині (посилення податкового гніту, військової повинності і відлучення частини земель на озері Майнос на користь [[мухаджири|мухаджирів]]), остаточно була втрачена віра в можливість відшукати міфічне «Місто Гната» і в 1912—1913 рр., незважаючи на заповіт Некрасова «при царі в Расею не повертатися», з дозволу російського уряду і турецької влади, почалося їх повернення у Росію. Перша офіційна хвиля реемігрантів була незначною — 70-80 сімей. Близько 170—200 сімей залишилося у Туреччині.
Дозволу селитися на Дону чи Кубані некрасівці не отримали, а були спрямовані до Грузії. Заснувавши два селища — [[Успенське]] і [[Воскресенське]], — козаки прожили там лише кілька років, а після проголошення незалежності Грузії та встановлення влади меньшевістського уряду (початок 1918 р.), вони були змушені знову переселяться,
== Переселення на Кубань ==
| |||