Сайда (місто): відмінності між версіями

В [[701 до н. е.|701 р. до н. е.]] Сідон зайняв під час чергового походу проти Тіра [[Сінаххеріб]]. НаЦього цей разразу за лояльність сідонському царю [[Ітобаал (цар Сідона)|Ітобаалу]] віддячили сповна — віддавши йому (на правах особистого володіння) усі континентальні володіння Тира з Ушу включно. Не дивно, що «обдарований» — за твердженням асирійців — впав Сінаххерібу до ніг, і надалі покірно надавав володарю кораблі з екіпажами для походу проти [[Вавилон]]а. Наступник Ітобаала [[Абдмілкат]] у [[680 до н. е.|680 р. до н. е.]] повстав проти сина Сінаххеріба [[Асаргаддон]]а. Проте інші фінікійці (можливо, з огляду на поведінку попередніх сідонських царів) його не підтримали.

Щоправда, скористатися отриманою свободою сідонці вже не змогли. Адже позиції у тогочасній міжнародній торгівлі вони втратили, і без підтримки з боку потужних держав відновити їх їм було вже не під силу. У [[64 до н. е.|64 р. до н. е.]] [[Гней Помпей]] приєднав Сирію до [[Стародавній Рим|Риму]], проголосивши фінікійські міста «вільними». Однак фактично це була все та ж автономія — нацього цей разразу у складі Римської республіки. Місто продовжувало карбувати власну монету, [[Юлій Цезар]] звертався до «магістратів, сенату і народу Сідона» з поважними посланнями, а [[Марк Антоній]] навіть виключив Сідон з числа земель, що він подарував єгипетській цариці [[Клеопатра VII|Клеопатрі]], бо вважав, що тим самим порушить зобов'язання, що взяв на себе Рим перед міською громадою.