Ференц II Ракоці: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м додана Категорія:Люди на монетах з допомогою HotCat |
MobyBot (обговорення | внесок) м →Національно-визвольна війна: replaced: на цей раз → цього разу за допомогою AWB |
||
Рядок 55:
{{main|Національно-визвольна війна угорського народу 1703—1711}}
Напередодні [[Війна за іспанську спадщину|Війни за іспанську спадщину]] в [[1697]] році Ференц Ракоці вже був серед учасників антиавстрійского змови, підтримуючи контакти з французьким королем [[Людовік XIV|Людовіком XIV]], який готувався до військового конфлікту з [[Австрія|Австрією]]. Після розкриття змови завдяки перехопленню листування між Ракоці та французами австрійським шпигуном молодий угорський аристократ [[18 квітня]] [[1700]] був ув'язнений австрійською владою у фортеці [[Вінер-Нойштадт_(місто)|Вінер-Нойштадт]] (Бечуйхей) неподалік [[Відень|Відня]]. Ракоці загрожувала неминуча смерть, однак в [[1701]] році йому вдалося втекти до Речі Посполитої, де він зустрівся з Берчені та представниками Франції.
У [[1703]] році більшість австрійських військ було відведено з Угорщини та [[Трансільванія|Трансільванії]] для участі у [[Війна за іспанську спадщину|Війні за іспанську спадщину]], і в околицях [[Мукачево|Мукачева]] була зібрана нова армія повстанців-куруців, набрана переважно з угорських та русинських селян [[Закарпаття]]. Повстанці вимагали ліквідації феодального та іноземного гніту. Вони звернулися за допомогою до Ференца II Ракоці, і
У мінімальні терміни Ференцу II Ракоці вдалося створити регулярну армію, засновану на базі сил повсталих проти своїх панів селян (практично вся угорська знать відмовилась підтримати Ракоці). [[15 червня]] [[1703]] у [[Лавочне]] до сил повстанців приєднався трьохтисячний загін [[Томаш Есе|Томаша Есе]], а незабаром їх сили поповнилися 600 добірними найманцями з Речі Посполитої під командуванням Берчені. До нього приєднувалися значні сили селян, і до вересня [[1703]] вся Угорщина до Дунаю була звільнена від австрійців. На звільнених територіях Ракоці сприяв розвитку економічного життя, особливо ремесла і торгівлі.
Однак у [[1704]] році біля баварського міста [[Битва під Гохштедтом|Хехштедте (Гохшедте)]] австрійцям та англійцям вдалося перемогти сили французів і баварців, що дозволило кинути проти повстанців нові сили австрійських лабанців. Незважаючи на викликане цією подією скорочення французької фінансової допомоги, до липня [[1704]] підтримка русинського та румунського населення дозволила борцям за незалежність Угорщини звільнити від габсбурзьких військ всю Трансільванію, а до грудня [[1705]] — весь Задунайський край. Більш того, під впливом військових успіхів повстанців до них долучилася значна частина дворянства, що не розділяли соціальних вимог куруців, але також була незадоволеною знаходженням на угорському престолі чужинця. За підтримки знаті в [[1704]] році Ракоці був обраний князем відновленого князівства [[Трансільванія]].
| |||