Відмінності між версіями «Сингл»

424 байти додано ,  4 роки тому
'''Синґл''' ({{lang-en|Single}} від ''Single Play record'') — спочатку — [[грамплатівка]], на кожній стороні якої містилася тільки одна музична композиція. Термін «синґл» з'явився в [[1950]]-х рр., щоб позначити розбіжності між [[грамплатівка|довгограючими]] і одно-, двопісенними платівками. В наш час синґли також виходять на [[компакт-диск]]ах та [[DVD]].
 
== Формати синглівсинґлів ==
=== Вінілові ===
Найпопулярнішим і традиційним форматом синглусинґлу є [[грамплатівка]] розміром 18 [[сантиметр]]ів зі швидкістю обертання 45 обертів за хвилину (тому їх називають «сорокап'ятками»). Цей формат з'явився у [[США]] в [[1949]] році. Спочатку він продовжував концепцію уже існуючих на той час вінілових платівок зі швидкістю 78 об./хв. Однак з розвитком формату [[грамплатівка|довгограючих платівок]], синглисинґли стали маркетуватися як попередники випуску повних альбомів нових пісень (особливо в популярній музиці). З [[1957]] року більшість американських [[лейбл]]ів стали випускати синглисинґли винятково у форматі 45 об./хв. З початку 90-х рр. синґли втратили своє значення і тепер випускаються для ді-джеїв, для колекціонерів, шанувальників того чи іншого виконавця<ref>{{cite web |url=http://www.wisegeek.com/what-is-a-music-single.htm |title=Songs on records |last= |first= |date= |publisher=wiseGEEK |accessdate=27 травня 2016}}</ref>.
 
На першій стороні синглусинґлу, в даному форматі міститься головна пісня,&nbsp;— колись, в основному, призначена для програвання на радіостанціях і в музичних автоматах (дані по програваннях складають один із критеріїв [[хіт-парад]]ів), при цьому зворотний бік синглусинґлу практично не програвався. Часто явної вказівки, яка сторона перша, а яка -&nbsp;— друга, немає. Через це назва сингласинґла не завжди визначається заголовком пісні на першій стороні (більш того, багато синглівсинґлів мають спеціальну назву, що не збігається з назвою жодної пісні на платівці). Зворотні сторони синглівсинґлів традиційно присвячувалися або інструментальним версіям головної пісні, або композиціям, не розрахованим на комерційний успіх. З початку 90-х рр. вінілові сингли утратили своє значення (з [[1998]] року їхній продаж, наприклад, більше не враховується в хіт-параді журналу «Біллборд», ({{lang-en|Billboard}}) і тепер у даному форматі випускаються лише обмеженим тиражем. Найбільш продаваним синглом у даному форматі в історії [[звукозапис]]у є «White Christmas» Бінга Кросбі [[1947]] року (понад 10 млн екз.).
 
В другій половині [[1970]]-х рр. з'явився новий формат синглів -синґлів&nbsp; розміром 30 см (12 дюймів), що однак зберіг швидкість у 45 обертів. Розвинувшись завдяки музиці [[диско]], даний формат дозволив не тільки збільшити час звучання композиції, відповідаючи, таким чином, потребі в танцювальних міксах, але і значно поліпшити якість звуку (недолік колишніх, звичайних синглівсинґлів, полягав у слабкому відтворенні низьких частот і зростанні рівня перекручування і перешкод при підвищенні гучності відтворення звуку). Такі синглисинґли стали називатися ''дванадцятидюймовими'' чи ''максі-сингламисинґлами'', щоб відрізнити їх від традиційних синглівсинґлів (ті, у свою чергу, стали ''семидюймовими''). Максі-синглисинґли одержали поширення в жанрах танцювальної електронної музики (диско, [[техно]], [[хаус]] і т.д.). Як правило, друга сторона таких синглівсинґлів являла собою [[ремікс]] на головну композицію. Іноді на максі-синглісинґлі містилося по дві композиції на стороні. У 80-і рр. для безлічі виконавців танцювальної музики формат максі-синглівсинґлів став основним, тому на звичайних синглахсинґлах виходили лиш урізані версії пісень з максі-синглівсинґлів, оскільки [[Радіостанція|радіостанції]] не могли собі дозволити програвати повністю довгі версії. В наш час{{коли}} максі-синглисинґли випускаються головним чином для [[Ді-джей|ді-джеїв]] дискотек. Найбільш продаваним сингломсинґлом у даному форматі в історії звукозапису є «Blue Monday» групи [[New Order]] [[1983]] року (3 млн екз.).
 
=== Компакт-диски ===
В другій половині [[1980]]-х рр. стали випускатися синглисинґли на [[компакт-диск]]ах. Як правило, їхня композиція повторювала компакт-диск доповнювала вінілові ''максі-синглисинґли''. Такі синглисинґли сягають іноді до 60 хвилин звучання. Вони також дозволяють включати [[відеокліп]]и (перші синглисинґли з відеокліпами з'явилися в [[1988]] році). На початку [[2000]]-х рр. у [[Великобританія|Великобритании]] було введено регламентацію формату синглівсинґлів на компакт-дисках: щоб вважатися ''сингломсинґлом'' (для обліку в [[хіт-парад]]ах) компакт-диск повинен мати максимум дві-три композиції загальною тривалістю звучання не більше 20 хвилин. Це змушує [[лейбл]]и випускати синглисинґли з безліччю [[ремікс]]ів вроздріб. СинглСинґл бі́льших обсягів, як і у випадку з вінілом, прийнято називати максі-сингламисинґлами (''CD Maxi-Single''). Також виходять синглисинґли на компакт-дисках розміром 8,9 см (3,5 дюйми), як правило, лише з однією піснею.
 
=== Інші формати ===
Сингли також короткий час (у 1980-і рр.) виходили дуже обмеженим тиражем на [[компакт-касета]]х і лазерних дисках. Нині{{коли}} існують ''[[DVD]]-синглисинґли'', головною відмінністю яких є наявність [[відеокліп]]у і поліпшена якість звучання.
 
== Сучасний стан ==
Анонімний користувач