Шенвізе: відмінності між версіями

1376 байтів додано ,  5 років тому
м
доповнення
м (доповнення)
{{Місцевість
|назва = Шенвізе<br/>''(історична місцевість)''
|населений пункт = [[Файл:Герб Запорожья 2003 года.svg|25пкс|[[Герб Запоріжжя]]]] [[Запоріжжя]]
|на карті =
 
== Історія ==
[[Файл:Млин Запоріжжя1.jpg|міні|ліворучправоруч|250пкс|Млин НибураНібура]]
Колонія Шенвізе була утворена у [[1797]] році 17-ма родинами [[фризи|фризів]] менонітів, які прибули із [[Пруссія (держава)|Пруссії]] між [[1793]] та [[1796]] роками<ref>[http://did-panas23.livejournal.com/223980.html Екскурсія колонією Шенвізе. Менонітська архітектура Запоріжжя.]</ref>. Це були досвідчені фермери, які привезли із собою робочих коней і велику домашню худобу, сільськогосподарський інвентар й у середньому по 350 карбованців на родину. На лівому березі ріки [[Мокра Московка|Мокрої Московки]] вони отримали 1 401 десятину землі, де займалися переважно землеробством і розведенням коней, овець та свиней. Пізніше вони зайнялись борошномельним виробництвом<ref>{{ВВСЕР-8-1886}}</ref>.
 
 
== ХІХ століття ==
[[Файл:Архитектура 379.jpg|міні|праворуч|250пкс|Будинок Мінаєва — місце боїв робочих з урядовими військами у 1905 році ([[Соборний проспект (Запоріжжя)|Соборний проспект]], 6)]]
Розвитку Шенвізе як промислового центру сприяло будівництво [[Лозово-Севастопольська залізниця|Лозово-Севастопольської залізниці]]. У [[1873]] році було відкрито гілку [[Лозова (станція)|Лозова]]&nbsp;— [[Запоріжжя I|Олександрівськ]], у [[1874]] році — [[Запоріжжя I|Олександрівськ ]]&nbsp;— [[Мелітополь (станція)|Мелітополь]], а у [[1875]] році – [[Мелітополь (станція)|Мелітополь]]&nbsp;— [[Севастополь (станція)|Севастополь]].
 
При будівництві залізниці було споруджено будинок вокзалу «[[Запоріжжя I|Олександрівськ-Південний]]» та Південні залізничні майстерні (1876 р.), що давали заробіток 700 робітникам. При станції виникло селище, що згодом одержало назву «Південне». Більшість його населення мала безпосереднє відношення до залізниці.
[[Файл:Запорожье. Завод ЗАЗ..JPG|міні|праворуч|250пкс|[[Запорізький автомобілебудівний завод|ЗАЗ]]]]
 
Наприкiнцi ХIХ ст. в Шенвiзе з'явилися заводи сiльскогосподарчого машинобудування, які поклали початок розвитку промисловостi. Вони належали iноземцям Копу, Леппу, Янцену, Рутбергу і випускали землеробські знаряддя та машини, нафтові двигуни, [[млин]]и, силікатну цеглу тощо. Так у [[1887]] році в Шенвiзе постав завод «Лепп і Вальман»<ref>[http://web.znu.edu.ua/pu/articles/197.pdf М.В.Романюк. Ілюстрований каталог підприємства «Лепп і Вальман» 1899 р.]</ref>.
 
 
== ХХ століття ==
[[Файл:Запоріжжя Земська лікарня 012.jpg|міні|праворуч|250пкс|Земська лікарня (нині — Обласна дитяча лікарня]]
[[Файл:Електростанція, башта.JPG|міні|праворуч|250пкс|Будівля першої теплоелектростанції [[Запоріжжя|Олександрівська]]]]
Кращі будинки [[Запоріжжя|Старого Олександрівська]], зведені у [[1910-ті|1910-х]] роках — Земська управа, Земська лікарня, міська електростанція, чоловіча гімназія, були вибудувані з силікатної цегли, зробленої заводом Рутберга.
 
 
== Сучасність ==
[[Файл:Запорожье 003.jpg|міні|праворуч|250пкс|Місцевість колишньої колонії Шенвізе]]
Наступний етап господарського освоєння та розвитку території сучасного Комунарського району пов'язаний з існуванням на ній поселення '''Шенвізе'''.
 
 
[[6 квітня]] [[1977]] року було прийнято рішення Верховноi Ради УРСР про створення Комунарського району м. Запоріжжя, а вже 25 квiтня 1977 року вiдбулася 1-ша сесія Комунарськоi ради народних депутатiв, яка поклала початок адміністративної самостійності району.
[[Файл:Комунарська районна адміністрація.jpg|міні|праворуч|250пкс|Районна адміністрація [[Запорізька міська рада|Запорізької міської ради]] по [[Комунарський район|Комунарському району]]]]
 
Район має значний промисловий потенціал: на його території розташовано 19 базових підприємств, серед яких ПАТ «[[Запорізький автомобілебудівний завод]]», СП УКП «Таврія-Магна», ДП «Радіоприлад», «Запорізький механічний завод», «Запорізький завод гумовотехнічних виробів», «Дослідно-експериментальний механічний завод», ПАТ «Запоріжжя-Млин», «Завод агротехнічних машин», виробниче підприємство «Неон» УТОГ та навчально-виробниче підприємство УТОС. А також велику кількість підприємств сфери торгівлі та послуг.
 
15 729

редагувань